Науково-практичний коментар до ст. 483 Цивільного кодексу України

 

1. Суб\’єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана.

 

Коментар:

 

Коментована стаття визначає коло суб\’єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. Такими суб\’єктами названо автора та юридичну особу, якій раціоналізаторська пропозиція подана.

Автором раціоналізаторської пропозиції може бути лише фізична особа незалежно від її віку, правосуб\’єктності, громадянства тощо. Важливо також зазначити, що авторами раціоналізаторських пропозицій можуть бути не лише працівники підприємства, якому пропозиція подана, а й інші особи, які не перебувають з підприємством у трудових чи цивільно-правових відносинах.

Авторами раціоналізаторської пропозиції можуть бути спільно кілька осіб – співавтори. Не визнаються співавторами особи, які надали авторові раціоналізаторської пропозиції тільки технічну допомогу (виготовлення креслення і зразків, оформлення документації, виконання розрахунків, проведення дослідної перевірки тощо), або сприяли оформленню прав на раціоналізаторську пропозицію та її використання.

Авторський склад раціоналізаторської пропозиції визначається співавторами самостійно при оформленні заяви на раціоналізаторську пропозицію. Зміна складу авторів після подання заяви на раціоналізаторську пропозицію, як правило, не допускається. Питання про заміну складу авторів при відсутності спору про авторство може бути розглянуто підприємством, організацією, установою (посадовою особою), яка приймає рішення по пропозиції спільно з профспілковою або первинною організацією Товариства винахідників і раціоналізаторів України до винесення рішення по пропозиції. У цьому випадку в сумісній заяві автора (співавторів) і особи (осіб), що вводяться до складу співавторів, вказуються причини несвоєчасного невключення даної особи в число авторів (співавторів) раціоналізаторської пропозиції, в чому конкретно виявляється творча участь цієї особи у створенні раціоналізаторської пропозиції, а також те, що їм відомо про кримінальну відповідальність за присвоєння авторства на раціоналізаторську пропозицію. Кримінальна відповідальність за порушення прав на раціоналізаторську пропозицію, зокрема, і в такій формі, як привласнення авторства на неї, встановлена у ст. 177 КК України \”Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію\”.

В праві інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію існує часовий параметр першості, який має істотне значення при вирішенні питання про те, хто має вважатись автором пропозиції. Першість на раціоналізаторську пропозицію визначається датою її надходження на підприємство. Першість визнається за автором, який першим подав у встановленому порядку пропозицію, навіть у разі, якщо пропозицію спочатку було необґрунтовано відхилено, і це рішення не було оскаржено автором.

Іншим суб\’єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію в нормах Глави 41 ЦК України називається юридична особа, якій ця пропозиція подана. Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Слід звернути особливу увагу на те, що дослівне сприйняття відповідних формулювань у статтях цієї Глави ЦК України може призвести до звуженого бачення кола можливих суб\’єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. Адже насправді юридичні особи є не єдиними суб\’єктами, кому раціоналізаторська пропозиція де-факто може бути подана і ким вона може бути визнана.

Нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, застосовуються також і до підприємницької діяльності фізичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 ЦК України). Правова природа і зміст відносини, які складаються з приводу отримання, розгляду, визнання і використання раціоналізаторської пропозиції, не дають достатніх підстав, щоб виключати фізичних осіб – підприємців з кола потенційних одержувачів раціоналізаторських пропозицій. Відтак, вбачається за доцільне розглядати суб\’єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію не лише юридичних осіб, а й фізичних осіб – підприємців, яким такі пропозиції подано.