Науково-практичний коментар до ст. 485 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 485 Цивільного кодексу України

Стаття 485. Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
 
1. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;
3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.
 
Коментар:
 
1. Коментована стаття визначає види прав інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин, які складаються із особистих немайнових та майнових прав. До особистих немайнових прав відносяться право авторства на сорт рослин чи породу тварин, право на присвоєння назви новому сорту рослин чи породі тварин, право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності тощо. Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин чи породу тварин є право на використання сорту рослин чи породу тварин, виключне право дозволяти використання сорту рослин чи породи тварин, виключне право перешкоджати неправомірному використанню права на сорт росин чи породу тварин, право на поширення сорту рослин, породи тварин тощо.
2. В чинному законодавстві України визначено поняття, суб\’єкти, зміст, підстави виникнення та припинення як особистих немайнових, так і майнових прав на сорти рослин. Водночас норми коментованої статті щодо видів прав інтелектуальної власності на породи тварин не мають в даний час механізмів реалізації, оскільки відсутнє відповідне законодавство.
3. Згідно зі ст. 1 Закону України \”Про охорону прав на сорти рослин\” сорт рослин – це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів1, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови виникнення правової охорони: а) може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів; б) може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак; в) може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту. Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.
____________
1 Ботанічний таксон – це відособлена група рослин, споріднених між собою спільністю ознак і властивостей, завдяки чому їм можна присвоїти таксономічну категорію (ст. 1 Закону України \”Про охорону прав на сорти рослин\”).
4. В чинному законодавстві визначено наступні права інтелектуальної власності на сорт рослин:
1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, засвідчені державною реєстрацією. Про особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить свідоцтво про авторство на сорт рослин. Відповідно до ст. 1 Закону України \”Про охорону прав на сорти рослин\” свідоцтво про авторство на сорт – це охоронний документ, що засвідчує особисте немайнове право авторства на сорт. Форма свідоцтва про право авторства на сорт рослин та Положення про свідоцтво про авторство на сорт рослин, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 28 травня 2003 р. N 1512;
____________
2 Офіційний вісник України. – 2003. – N 24. – Ст. 1162.
2) майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин. Про майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин свідчить патент на сорт рослин. Форма патенту на сорт рослин та Положення про Державний реєстр прав власників сортів рослин та про видачу патентів України на сорти рослин, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 13 грудня 2002 р. N 3903;
____________
3 Офіційний вісник України. – 2003. – N 6. – Ст. 250.
3) майнове прав інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, засвідчене державною реєстрацією. Поширення сорту – це комерційне розповсюдження посадкового матеріалу – матеріального носія сорту, занесеного до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Про майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин свідчить свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин. Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він відмінний, однорідний та стабільний, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров\’ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля. Критерії заборони поширення сортів в Україні, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 30 серпня 2002 р. N 2474.
____________
4 Офіційний вісник України. – 2002. – N 44. – Ст. 2053.
5. Зазначені вище права інтелектуальної власності набуваються на сорт, який: а) відповідає критеріям, визначеним Законом \”Про охорону прав на сорти рослин\”; б) якому присвоєна назва згідно з вищезазначеним Законом.
Сорт вважається придатним для набуття права на нього як на об\’єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є:
1) новим. Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання: а) на території України – за рік до цієї дати; б) на території іншої держави – щодо деревних та чагарникових культур і винограду за шість років і щодо рослин інших видів за чотири роки до цієї дати;
2) відмінним. Сорт відповідає умові відмінності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою. Сорт, що протиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо: а) він поширений на певній території в будь-якій державі; б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації; в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції; г) йому надана правова охорона і/або він внесений до офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру;
3) однорідним. Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження всі рослини цього сорту залишаються достатньо схожими (однорідними) за своїми основними ознаками, зазначеними в описі сорту;
4) стабільним. Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.
6. Сортові присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого в Україні і державах-учасниках сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сорту включає його родове чи видове позначення і власну назву. Назва сорту не повинна: а) суперечити принципам гуманності і моралі; б) складатися тільки із цифр, за винятком випадків, коли це відповідає усталеній практиці найменування сортів, чи складатися виключно із знаків чи зазначень, які вказують на вид, групу стиглості, якість, призначення, цінність, походження або технологію вирощування; в) вводити в оману або давати хибне уявлення щодо характеристик, цінності, географічного походження сорту, а також про автора сорту чи іншу заінтересовану особу; г) бути тотожною чи настільки подібною, що її можна сплутати, щодо назви сорту, права на який набуті в Україні чи іншій державі-учаснику.
7. Порядок набуття права на сорт включає в себе наступні етапи:
1) подання заявки до Державної служби з охорони прав на сорти рослин. Правила складання та подання заявки на сорт рослин, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 26 квітня 2007 р. N 2875. Відомості про заявку заносяться до Державного реєстру заявок на сорти рослин після визначення дати, на яку заявка вважається поданою, в порядку, визначеному Положенням про Державний реєстр заявок на сорти рослин, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 26 лютого 2003 р. N 426. Внесені до Державного реєстру заявок на сорти рослин відомості про сорт дають заявнику право на тимчасову правову охорону від дати подання заявки;
____________
5 Офіційний вісник України. – 2007. – N 41. – Ст. 1643.
6 Офіційний вісник України. – 2003. – N 13. – Ст. 589.
2) експертизи заявки. Експертиза заявки має статус державної науково-технічної експертизи і проводиться з метою встановлення відповідності заявки і сорту вимогам Закону України \”Про охорону прав на сорти рослин\” та підготовки обґрунтованих експертних висновків і рішень за заявкою. Вона проводиться експертними закладами, визначеними відповідно до Порядку визначення уповноваженого закладу експертизи сортів рослин, затвердженого наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 20 червня 2003 р. N 1597, і складається з формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками) та кваліфікаційної (технічної) експертизи.
____________
7 Офіційний вісник України. – 2003. – N 28. – Ст. 1399.
Формальна експертиза заявки спрямована на визначення відповідності формальних ознак заявки вимогам, що встановлені Законом України \”Про охорону прав на сорти рослин\”. Під час проведення формальної експертизи: а) визначається дата подання заявки; б) перевіряється відповідність складу документів заявки встановленим вимогам; в) заявка порівнюється з наданою заявником копією попередньої заявки, якщо така подавалася до компетентного органу держави-учасника, і встановлюється дата пріоритету; г) встановлюється факт сплати збору за подання заявки; д) перевіряється право заявника на подання заявки. У разі відповідності формальних ознак заявки встановленим вимогам і одержання позитивних висновків заявнику надсилається експертний висновок про позитивні результати формальної експертизи і про початок проведення кваліфікаційної експертизи, в офіційному виданні публікуються відомості про заявку, а також інформується компетентний орган кожної держави-учасника про запропоновану заявником назву сорту. У разі невідповідності формальних ознак заявки встановленим вимогам заявнику надсилається відповідний експертний висновок. Заявник зобов\’язаний усунути зазначену невідповідність протягом двох місяців від дати одержання ним експертного висновку. Цей строк може бути продовжений на шість місяців за умови сплати відповідного збору. В противному разі заявнику надсилається рішення про відмову в державній реєстрації прав на сорт.
Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту і прав на нього. Під час проведення кваліфікаційної експертизи: б) проводиться експертиза запропонованої назви сорту8; в) визначається новизна сорту; г) визначається відповідність сорту критеріям відмінності, однорідності та стабільності; д) проводиться експертиза на придатність для поширення; е) розглядаються можливі заперечення третіх осіб проти набуття прав на сорт. За результатами кваліфікаційної експертизи формулюється обґрунтований експертний висновок за заявкою і приймається рішення про державну реєстрацію сорту і видачу патенту або рішення про відмову в реєстрації сорту і видачі патенту;
____________
8 Порядок державної експертизи назви сорт врегульовано Положенням про експертизу назв сортів рослин, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 23 червня 2003 р. N 188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2003 р. за N 574/7895 // Офіційний вісник України. – 2003. – N 29. – Ст. 1510.
3) державна реєстрація прав. Державна реєстрація майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію прав на сорт. Після сплати державного мита та за наявності документа про його сплату відомості, встановлені Законом України \”Про охорону прав на сорти рослин\”, вносяться до Державного реєстру прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Державна реєстрація майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію прав на сорт. Після сплати відповідного збору та за наявності документа про його сплату відомості, встановлені Законом України \”Про охорону прав на сорти рослин\” і Положенням про Реєстр сортів, вносяться до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні9. Державна служба з охорони прав на сорти рослин в місячний строк від дати державної реєстрації прав на сорт авторові (авторам) видає свідоцтво про авторство на сорт рослин, а заявникові – патент на сорт рослин і свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code