Науково-практичний коментар до ст. 502 Цивільного кодексу України

 

1. Суб\’єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.

 

Коментар:

 

1. Коментована стаття носить бланкетний характер, вказуючи на орієнтовний перелік суб\’єктів права на географічне зазначення (виробники товарів, асоціації споживачів та інші особи), відносячи більш детальне окреслення кола суб\’єктів зазначеного права до компетенції спеціального законодавства.

2. Закон України \”Про охорону прав на зазначення походження товарів\” розмежовує суб\’єктів права на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та суб\’єктів права на використання кваліфікованого зазначення.

До першої категорії належать: а) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов\’язані з цим географічним місцем; б) асоціації споживачів; в) установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають, за умови реєстрації цього права, лише виробники, які в географічному місці, зазначеному в реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до відповідного реєстру.

3. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.

Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Державним департаментом інтелектуальної власності з приводу охорони географічних зазначень реалізують свої права лише через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджене постановою КМ України від 10.08.94 р. N 545.

При цьому іноземці разом із заявкою також подають документи, які підтверджують: а) правову охорону заявленого кваліфікованого зазначення походження товару у відповідній іноземній державі; б) право іноземного заявника на використання відповідного кваліфікованого зазначення походження товару. Такі документи можуть бути подані іноземною мовою, але переклад їх українською повинен надійти до Держдепартаменту не пізніше трьох місяців від дня подання заявки.