Науково-практичний коментар до ст. 516 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 516 Цивільного кодексу України

Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов\’язанні
 
1. Заміна кредитора у зобов\’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов\’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов\’язку первісному кредиторові є належним виконанням.
 
Коментар:
 
Коментована стаття містить класичне правило про те, що для заміни кредитора згода боржника не є обов\’язковою. Це випливає із того, що боржникові байдуже, кому виконувати зобов\’язання: старому кредитору чи кредитору новому.
Правило частини 1 коментованої статті означає, що, наприклад, договір відступлення права вимоги (цесії) може бути підписаний тільки старим та новим кредиторами без визначення волі боржника. В практиці ділового обороту часто зустрічаються договори відступлення права вимоги, що підписуються трьома особами: старим кредитором, новим кредитором та боржником. Це є можливим з точки зору реалізації принципу свободи договору та у зв\’язку з тим, що боржника все одно треба повідомляти про заміну кредитора, але не є необхідним.
Разом з тим, зазначене правило є диспозитивним, отже договором або законом може бути встановлене обов\’язкове узгодження боржником заміни кредитора у зобов\’язанні.
Незважаючи на те, що воля боржника за загальним правилом не береться до уваги в разі заміни кредитора у зобов\’язанні, частина 2 коментованої статті визначає необхідність письмового повідомлення про це боржника. Боржник має знати, на користь кого він повинен виконати зобов\’язання. Стаття чітко не визначає, на кого покладається обов\’язок повідомлення боржника про заміну кредитора. Тобто, в принципі це може зробити як старий кредитор, так і новий. Разом з тим, оскільки ризики неповідомлення боржника несе новий кредитор, логічним ж те, що саме він має турбуватися про належне повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов\’язанні.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов\’язанні, він може виконати зобов\’язання старому кредитору, і таке виконання буде вважатися належним. І як будь-яке належне виконання, виконання зобов\’язання на користь старого кредитора буде означати припинення зобов\’язання для боржника (ст. 599 ЦК). Тобто новий кредитор буде не в праві вимагати від боржника виконання на свою користь. Єдине право, що залишиться у нового кредитора в такому випадку – це право вимагати від старого кредитора передачі всього отриманого від боржника як безпідставного збагачення (ст. ст. 1212 – 1214 ЦК).
 
1.  За загальним правилом, заміна кредитора в зобов\’язанні здійснюється без згоди (участі) боржника. Інше може бути встановлене законом. Не обмежується можливість включення до договорів умов про неприпустимість заміни кредитора без згоди борж­ника в зобов\’язанні, що виникає на підставі цього договору.
2. Оскільки, як правило, заміна кредитора в зобов\’язанні здійснюється без згоди (участі) боржника, останній вправі вважати кредитором ту особу, яка була кредито­ром з моменту виникнення зобов\’язання, до моменту надання йому належних доказів переходу прав до нового кредитора (див. про це коментар до наступної статті). Якщо боржникові не були надані докази переходу прав до нового кредитора, він (боржник) має право виконати зобов\’язання первісному кредиторові. Таке виконання буде ви­знаватись належним.
3. Про заміну кредитора в зобов\’язанні боржник має бути повідомлений письмово. Несприятливі наслідки неповідомлення (в т.ч. ненадання належних доказів переходу права) несе новий кредитор. Це, однак, не позбавляє первісного і нового кредиторів права передбачити в договорі про заміну кредитора умову про те, що первісний кре­дитор зобов\’язується письмово повідомити боржника про заміну кредитора і надати останньому належні докази та несе перед новим кредитором відповідальність за не­виконання чи неналежне виконання цього обов\’язку. Але перед боржником обов\’язок повідомити та надати докази переходу права у зобов\’язанні завжди несе новий креди­тор. Такий висновок випливає із ч. 2 ст. 516 ЦК.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code