Науково-практичний коментар до ст. 552 Цивільного кодексу України

 

1. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов\’язку в натурі.

2. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов\’язання.

 

Коментар:

 

Цивільний кодекс визначає принцип реального виконання зобов\’язань, відповідно до якого зобов\’язання має бути виконано в натурі, тим способом, про який домовилися сторони. У зв\’язку з цим боржник, який сплатив неустойку, зобов\’язаний також виконати своє зобов\’язання в натурі, тобто передати річ, виконати роботи, надати послуги, сплатити гроші або виконати інші обов\’язки, які покладені на нього договором.

Оскільки сплата (передача) неустойки та відшкодування збитків є самостійними формами цивільно-правової відповідальності, ч. 2 ст. 552 дозволяє їх одночасне застосування в разі порушення зобов\’язання. Співвідношення сплати (передачі) неустойки та відшкодування збитків встановлене статтею 624 ЦК, а також положеннями ст. 232 Господарського кодексу.

В практиці застосування неустойки виділяють чотири види неустойки у співвідношенні її із збитками:

а) штрафна неустойка – наявність якої дозволяє стягувати збитки в повному розмірі понад суму неустойки;

б) залікова неустойка – що дозволяє стягувати збитки в сумі, не покритій неустойкою;

в) альтернативна неустойка – що надає кредитору право вибору, звертатися до боржника з вимогою про сплату (передачу) неустойки або вимагати відшкодування збитків;

г) виключна неустойка – яка не дозволяє кредитору вимагати відшкодування збитків навіть за їх наявності.

ЦК України містить положення, відповідно до якої в разі відсутності домовленості сторін про характер неустойки, вона є штрафною. В свою чергу Господарський кодекс України (ст. 232) зберіг підхід ЦК УРСР 1963 р. та встановив правило, що в разі відсутності іншої домовленості між сторонами неустойка матиме заліковий характер. При цьому в договорі може бути встановлені неустойки інших видів.

 

У частині першій статті, що коментується, свого відбитка знайшов один з принципів виконання зобов\’язання (докладніше див. коментар до ст. 526 ЦК), а саме — принцип реального виконання, сутність якого полягає в тому, що стягнення неустойки (штрафу, пені) та збитків не позбавляє боржника від виконання зобов\’язання в натурі. Іншими словами це позначає, що сплата або передання неустойки (та збитків) не припиняє існування основного зобов\’язання, забезпеченого неустойкою (тобто уособлює акцесорність забезпечувального зобов\’язання).

Частина друга ст. 552 ЦК стосується співвідношення сплати (передання) неустойки та відшкодування збитків при порушенні зобов\’язання.

При цьому під збитками слід розуміти майнові втрати (тобто матеріальну шкоду), які виражені в грошовій формі. Легальне визначення збитків встановлено ст. 22 ЦК, відповідно до якої вони складаються з втрат, яких особа зазнала у зв\’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В залежності від співвідношення із збитками в науці цивільного права виділяють такі види неустойки (раніше передбачались ст. 204 ЦК 1963 р.):

залікова, коли збитки відшкодовуються кредитору лише в сумі, що не покрита неустойкою;

штрафна (кумулятивна), коли неустойка сплачується понад понесених збитків;

виключна, коли неустойка сплачується (передається) замість збитків;

альтернативна, за вибором кредитора неустойка сплачується замість збитків (тобто або неустойка, або збитки).

Важливою новелою цивільного законодавства України є те, що за загальним правилом при порушенні зобов\’язання повинна проводитись сплата штрафної неустойки. Це випливає як із змісту статті, що коментується, так із ст.ст. 611, 623, 624 ЦК. Раніше за ЦК 1963 р. (ч.І ст. 204) та за Основами цивільного законодавства Союзу РСР та республік від 31 травня 1991 (п. З ст. 68) загальним правилом передбачалась сплата залікової неустойки.

Разом з тим, відповідно до ст. 624 ЦК договірна неустойка може бути встановлена сторонами або заліковою, або виключною, або альтернативною. Це правило не поширюється на так звану законну неустойку, яка відповідно до норм даного акта цивільного законодавства завжди повинна бути штрафною, (докладніше щодо законної та договірної неустойки див. ст. 551 та коментар до неї).