Науково-практичний коментар до ст. 599 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 599 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 599 Цивільного кодексу України

Стаття 599. Припинення зобов\’язання виконанням
 
1. Зобов\’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
 
Коментар:
 
Суб\’єкти цивільних правовідносин вступають у зобов\’язання для того, щоб досягти певної мети. У зв\’язку з цим виконання зобов\’язання, тобто досягнення мети сторін, є найпоширенішим та основним способом припинення зобов\’язання.
Разом з тим, відповідно до положень коментованої статті зобов\’язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином. Основні критерії належності виконання містяться у ст. 526 ЦКУ, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов\’язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належне виконання також включає в себе виконання зобов\’язання належними сторонами, в обумовлені строки, в погодженому або визначеному місці тощо.
Неналежно проведене виконання не припиняє зобов\’язання, а лише тягне за собою покладення на боржника нових обов\’язків, які становлять міри цивільно-правової відповідальності (відшкодування збитків, стягнення неустойки тощо).
 
Крім цього, додамо, що дана стаття визначає, що під виконанням зобов\’язань слід розуміти здійснення кредитором і боржником дій щодо реалізації прав та обов\’язків, що випливають із зобов\’язання. Сутність належного виконання розкривається ст. 526 ЦК (див. коментар до вказ. статті). За своїм характером це поняття включає належних кредитора і боржника, належні час, предмет, місце і спосіб виконання. Виконання зобов\’язання є «ідеальною» підставою його припинення. Власне кажучи, зобов\’язання для того і встановлюються (як договором, так і законом), щоб бути згодом виконаними. Причому закон встановлює, що припинення зобов\’язання спричиняє не будь-яке, а лише належне його виконання. Тому зі статті, що коментується випливає, що неналежне виконання не припиняє зобов\’язання. У цих випадках воно або доповнюється зобов\’язанням відшкодувати збитки і (чи) сплатити неустойку та ін. зобов\’язаннями, які виникають внаслідок порушення зобов\’язання (див. Главу 51 ЦК). Зобов\’язання виникають між їх учасниками з метою задоволення певних потреб. Саме тому особливе значення мають загальні засади виконання цивільних зобов\’язань, які набувають форми їхніх принципів. Для учасників зобов\’язальних правовідносин завжди важливим є те, що реалізовано основну мету зобов\’язання. Але саме досягнення цієї мети пов\’язується не тільки з виконанням певних дій, а й з необхідністю відповідати іншим «якісним» показникам, які загалом можна об\’єднати поняттям належного виконання. Загальні правила щодо предмета виконання, міста, способу виконання у ЦК закріплені в главі 48 ЦК. Особливість статті, що коментується полягає в тому, що вона застосовна рівною мірою до виконання обов\’язків не тільки боржника, але і кредиторських обов\’язків.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code