Науково-практичний коментар до ст. 600 Цивільного кодексу України

 

1. Зобов\’язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

 

Коментар:

 

Передання відступного є одним із способів припинення зобов\’язання за згодою сторін. В даному випадку сторони доходять згоди щодо того, що замість виконання зобов\’язання, тобто здійснення тих дій, які становлять його зміст, боржник виконує якісь інші дії (передає інше майно, гроші тощо). Тобто, наприклад, замість передачі однокімнатної квартири покупцеві передається автомобіль та виплачуються гроші.

Об\’єктом відступного можуть бути гроші, інше майно (як рухоме, так і нерухоме) та інші відчужувані об\’єкти цивільних прав (ст. 177 ЦК), в тому числі результати робіт, послуги тощо. В якості відступного може виступити неустойка, що означає, що сторони договору можуть домовитися, що сума неустойки у тому розмірі, якого вона досягла на момент платежу, буде відступним і її сплата звільняє боржника від обов\’язку виконати зобов\’язання в натурі.

Переданням відступного можуть припинятися як договірні, так і не договірні зобов\’язання. Так, завдавач шкоди та потерпілий можуть домовитися, що замість грошей останній отримає якісь матеріальні цінності (речі, цінні папери тощо).

Обов\’язковість досягнення згоди щодо припинення зобов\’язань відступним тягне за собою необхідність відповідної фіксації такої згоди. Щодо форми такої згоди, на наш погляд, слід застосовувати загальні правила про оформлення змін до цивільно-правових договорів (ст. 654 ЦКУ).

Домовленість про передачу відступного замість виконання зобов\’язання може мати місце як до, так і після порушення такого зобов\’язання. Розмір відступного відповідно до положень статті, що коментується, встановлюється сторонами. При цьому він може бути як меншим, так і більшим за розмір виконання за зобов\’язанням та за розмір збитків і штрафних санкцій, викликаних порушенням зобов\’язання.

Відступне має бути оформлене договором, в якому вказуються розмір відступного, порядок та строк його надання (постанова Вищого господарського суду України від 07.09.2004 р. N 6/173).

 

Також, додамо наступне.

 

Стаття, що коментується, уперше вводить такий спосіб припинення зобов\’язань, як відступне. Зміст відступного полягає у наділенні боржника за згодою кредитора можливістю, зберігаючи зобов\’язання, замінити первісний предмет виконання іншим. Відступне — це передача замість виконання зобов\’язання певного майна, сплата певної суми грошей тощо. Зазначеній можливості протистоїть обов\’язок кредитора прийняти відступне, маючи на увазі, що відхилення від прийняття виконання означає прострочення кредитора і відповідно обумовлює настання зазначених в ст. 613 ЦК (див. коментар до неї) наслідків. Угода про відступний, як правило, укладається вже в ході виконання зобов\’язання, у тому числі і після закінчення зазначеного в зобов\’язанні терміну. Перелік умов, що міститься в статті відступного, зразковий (мова йдеться про розмір, строки й порядок передання відступного). Відсутність якого-небудь з них не обумовлює визнання правочину неукладеним, якщо тільки про розмір, термін і порядок надання відступного можна зробити висновок з тексту первісного зобов\’язання. Відступне не слід змішувати з новацією. Відступне припускає повне припинення юридичного зв\’язку між сторонами. Тим часом при новації (див. ст. 604 ЦК і коментар до неї) відбувається заміна первісного зобов\’язання, що припинило свою дію.