Науково-практичний коментар до ст. 607 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 607 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 607 Цивільного кодексу України

Стаття 607. Припинення зобов\’язання неможливістю його виконання
 
1. Зобов\’язання припиняється неможливістю його виконання у зв\’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
 
Коментар:
 
Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об\’єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов\’язання. Тому, якщо загибель речі виявилася наслідком навмисних дій боржника, правовий зв\’язок між сторонами не припиняється абсолютно, а трансформується у відносини з приводу відшкодування збитків.
 
Ця стаття, як і інші правила, що стосуються неможливості виконання, не може поширюватися на неможливість виконання, яка існує в момент укладення договору, оскільки в такому випадку підлягають застосуванню правила про недійсність правочину, вчиненого під впливом помилки (ст.229 ЦК), або інші спеціальні правила про недійсність правочинів. За латиню – зобов\’язання, предмет якого неможливий, нікчемне. Зауважимо, що відповідно до ст. 229 ЦК такий правочин не є нікчемним, а має лише ознаку оспорюваності.
Оскільки ст. 607 ЦК регулює відносини між кредитором і боржником, неможливість виконання як підстава припинення зобов\’язання означає відсутність у даного конкретного боржника (втрату боржником) можливості виконати зобов\’язання.
Ст. 607 ЦК застосовується тільки в випадках, коли відповідно до чинного цивільного законодавства за неможливість виконання, що настала, не відповідає жодна із сторін. Неможливість виконання може бути викликана загибеллю майна, що є предметом зобов\’язання внаслідок дії непереборної сили (зокрема, загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов\’язання, що виникли в результаті дії непереборної сили, і іншими обставинами, за яких при виявленні належної дбайливості боржник не взмозі виконати зобов\’язання (в зв\’язку з дією непереборної сили, простого випадку або діями чи бездіяльністю іншої сторони зобов\’язальних правовідносин). Як раз така неможливість виконання мається на увазі в тих положеннях Цивільного кодексу, де використовується поняття неможливості виконання.
Інколи спеціальними правилами передбачається припинення зобов\’язань унаслідок неможливості виконання незалежно від вини однієї із сторін в настанні обставин, що обумовили неможливість виконання. Так, п. 1 і 6 ч. 1 ст.1044 ЦК передбачають припинення зобов\’язання (буквально тут йдеться про припинення договору, але в контекстіце означає припинення зобов\’язань обох сторін) в зв\’язку ззагибеллю майна, переданого в управління, неможливості управителя здійснювати управління майном незалежно від наявності вини однієї із сторін зобов\’язання. Загибель об\’єкта оренди також тягне припинення зобов\’язання (договору) оренди (ч. 2 ст. 26 Закону \”Про оренду державного і комунального майна\”). У разі втрати (загибелі) предмета застави за відповідних умов припиняється застава (ч. 1 ст. 593 ЦК; ст. 28 Закону \”Про заставу\”).

Випадки припинення зобов\’язання у зв\’язку з неможливістю виконання, які не підпадають під дію ст. 607 ЦК, передбачені ст. 158 КТМ. У силу цієї статті договір морського перевезення вантажу припиняється без заяви однієї зі сторін про припинення договору і без обов\’язку відшкодування збитків, заподіяних припиненням зобов\’язання, якщо після укладення договору і до відходу судна з місця навантаження внаслідок обставин, не залежних від сторін, настануть такі наслідки: 1) судно загине або буде захоплене силоміць; 2) судно буде визнане непридатним до плавання; 3) загине вантаж, що являє собою індивідуально визначену річ; 4) загине вантаж, що являє собою речі, визначені родовими ознаками, після здачі його для навантаження, а відправник не встигне здати інший вантаж замість загиблого. З перелічених підстав договір морського перевезення припиняється і під час рейсу. В останньому випадку при розрахунках у зв\’язку з припиненням зобов\’язання перевезення застосовується таке правило: перевізнику належить фрахт пропорційно фактичній дальності перевезення виходячи з кількості врятованого і зданого перевізником вантажу. Звертає на себе увагу та обставина, що спеціальні правила ст. 158 КТМ не ставлять припинення зобов\’язань за обставин, зазначених у цій статті, у залежність від наявності чи відсутності вини перевізника, відправника вантажу чи третіх осіб.

Що стосується оголошення боржника банкрутом, товоно не може бути підведене під визначення поняття неможливості виконання, як вона розуміється в ст. 607 ЦК,оскільки щодо цього встановлені спеціальні правила (ст. 23 Закону \”Про відновлення платоспроможності боржника абовизнання його банкрутом\”).

Припинення зобов\’язання неможливістю виконання по-різному впливає на зустрічне зобов\’язання, що грунтується на тому ж договорі, що і зобов\’язання, яке припинене неможливістю виконання, в залежності від виконання чи невиконання зустрічного зобов\’язання. Якщо зустрічне зобов\’язання не виконане ні повністю, ні частково, воно втрачає підставу в зв\’язку з припиненням неможливістю виконання пов\’язаного з ним зобов\’язання. Якщо зустрічне зобов\’язання виконане повністю, таке виконання втрачає підставу в силу припинення неможливістю виконання пов\’язаного з ним зобов\’язання. Це веде до виникнення зобов\’язання з приводу безпідставного набуття майна (ст. 1212 ЦК). Такі ж наслідки наступають у разі часткового виконання зустрічного зобов\’язання.

У випадках, коли неможливість виконання настала унаслідок винних дій чи бездіяльності сторони зобов\’язання, відповідна сторона несе відповідальність згідно з загальними правилами. В цьому разі припинення зобов\’язання прямо законом не передбачено, але ж такі наслідки випливають із відповідних спеціальних законів. Так, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону \”Про телекомунікації\” у разі анулювання чи визнання недійсною ліцензії, вилучення номерного та/або радіочастотного ресурсу внаслідок порушення оператором, провайдером телекомунікацій законодавства, такий оператор (провайдер) зобов\’язаний відшкодувати абоненту витрати, пов\’язані з припиненням надання телекомунікаційних послуг. Тут законодавець прямо визнає, що в таких випадках надання послуг припиняється. Отже, припиняється і зобов\’язання щодо їх надання.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code