Науково-практичний коментар до ст. 608 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 608 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 608 Цивільного кодексу України

Стаття 608. Припинення зобов\’язання смертю фізичної особи
1. Зобов\’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов\’язаним з його особою і у зв\’язку з цим не може бути виконане іншою особою.
2. Зобов\’язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов\’язаним з особою кредитора.
 
Коментар:
 
За загальним правилом смерть фізичної особи – сторони зобов\’язання – не припиняє зобов\’язального правовідношення, оскільки майнові права та обов\’язки померлого входять до складу спадщини та переходять до його спадкоємців (ст. 1218 ЦК). Разом з тим коментована стаття визначає випадки, коли зобов\’язання припиняється у зв\’язку із смертю боржника або кредитора. Мова йде про випадки, коли зобов\’язання нерозривно пов\’язане із особою боржника або кредитора і у зв\’язку з цим не може бути виконане або прийняте іншою особою.
Так, договір замовлення портрета може бути виконаний тільки особою-митцем, обов\’язок якого об\’єктивно не може перейти до спадкоємців. Аліменти за законом сплачуються тільки конкретно визначеним особам, смерть яких припиняє аліментне зобов\’язання.
ЦК містить і спеціальні положення щодо припинення зобов\’язання смертю його сторони. Так смерть довірителя або повіреного припиняє договір доручення (ст. 1008 ЦК), смерть користувача припиняє договір позички (ст. 835 ЦК) тощо.
 
Смерть фізичної особи-боржника припиняє зобов\’язання лише тоді, коли воно нерозривно пов\’язане з особою боржника, а тому іншою особою не може бути виконане (з урахуванням умов, встановлених договором). Коло зобов\’язань, які припиняються у зв\’язку із смертю кредитора, є більш обмеженим, ніж коло зобов\’язань, в яких не допускається покладення виконання на іншу особу (ч. 1 ст. 528 ЦК). Зважаючи на це, законодавець встановив спеціальні правила, відповідно до яких смертю боржника припиняються окремі види зобов\’язань.
Якщо договір дарування передбачає передання дарунка в майбутньому (у встановлений термін, зі спливом певного строку, з настанням відкладальної умови), зобов\’язання дарування припиняється, якщо дарувальник помре донастання моменту передання дарунку (ч. З ст. 723 ЦК).
Смертю набувача припиняється зобов\’язання довічного утримання (догляду), якщо у нього немає спадкоємців,або вони відмовилися від прийняття спадщини (вона відповідно до ч. 5 ст. 1273 ЦК має бути тільки безумовною і беззастережною). Наслідком припинення зобов\’язання в такому випадку є перехід права власності на майно, ранішепередане відчужувачем набувачеві, до відчужувача (ч. 2 ст.757 ЦК).
Смертю наймача припиняються обидва зобов\’язання,що грунтуються на договорі найму (ч. 1 ст. 781 ЦК), якщо інше не встановлено законом або договором. Частина перша ст. 7 Закону \”Про оренду землі\” передбачає перехід права на оренду земельної ділянки від громадянина-орендаря до спадкоємців. Обов\’язок повернути річ наймодавцеві (ст. 785 ЦК) чи не перешкоджати наймодавцеві здійснити своє право на річ несе особа, у фактичному володінні якої після смерті наймача знаходиться річ, що була предметом найму, на підставі ст. 1212 ЦК. Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов\’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК), до спадкоємців переходять обов\’язки погасити заборгованість з плати за користування річчю і право вимагати безпідставно отриманої попередньої плати за користування річчю.
Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи-користувача за договором позички (ст. 835 ЦК). Це означає припинення обох зобов\’язань, що грунтуються на такому договорі. Витребування речі, що була предметом договору позички, спадкоємцями у особи, у фактичне володіння якої перейшла річ, здійснюється на підставі ст. 1212 ЦК.
Смерть повіреного-боржника у зобов\’язанні доручення тягне припинення обох зобов\’язань, що грунтуються на договорі доручення (п. З ч. 1 ст. 1008 ЦК). Взаємна заборгованість сторін спадкується на підставі ст. 1218 ЦК з обмеженнями, встановленими ст. 1230, 1231 ЦК.
Смертю фізичної особи-учасника договору простого товариства припиняються зобов\’язання, що грунтуються на такому договорі (п. З ч. 1 ст. 1141 ЦК). До спадкоємців учасника договору переходять права та обов\’язки, пов\’язані з поверненням учасникам договору майна, яке вони раніше надали для цілей договору, та поділом майна і прав, які були набуті в процесі спільної діяльності (з обмеженнями, встановленими ст. 1230, 1231 ЦК).
Із загального правила ч. 1 ст. 608 ЦК випливає, що смертю боржника припиняються зобов\’язання щодо створення на замовлення і використання об\’єкта права інтелектуальної власності (ст. 1112 ЦК), зобов\’язання щодо управління майном (ст. 1029 ЦК), інші зобов\’язання, виконання яких вимагає кваліфікації або правового статусу, що належали боржнику.
Припинення зобов\’язання смертю боржника приводить до утрати правової підстави зустрічним зобов\’язанням, що грунтується на тому ж договорі, що і зобов\’язання, припинене смертю боржника. Формально закон (крім окремих правил, що стосуються певного виду зобов\’язань) не потребує припинення в таких випадках зустрічного зобов\’язання. Але воно виконанню не підлягає. Якщо воно буде виконане, таке виконання набуває ознаки безпідставного, і виконане може бути стягнуте з особи, що безпідставно набула майно у такий спосіб, на підставі ст. 1212 ЦК. Якщо зустрічне зобов\’язання було виконане до припинення пов\’язаного з ним зобов\’язання смертю  боржника, безпідставно отримане підлягає стягненню із спадкоємців на підставі ст. 1212 і 1218 ЦК. Ці висновки грунтуються на загальному принципі цивільного законодавства, що випливає із змісту численних його положень. У визначеннях більшості цивільно-правових договорів, що наводяться в Цивільному кодексі та інших законах, зазвичай зазначається на їх оплатний характер (майно передається, робота виконується, послуга надається за плату, яка полягає в переданні грошової суми або у зустрічному продажі майна, виконанні роботи, наданні послуги). Отже, матеріальною підставою зобов\’язання суб\’єкта є зустрічне зобов\’язання контрагента. Тому припинення одного із зобов\’язань, що грунтуються на певному договорі, тягне за собою припинення зустрічного зобов\’язання, що грунтується на тому ж договорі. Якщо ж зустрічне зобов\’язання було виконане раніше, це виконання в зв\’язку з припиненням першого зобов\’язання, що грунтується на тому ж договорі, втрачає матеріальну підставу повністю або у відповідній частині, що і є підставою застосування ст. 1212 ЦК.
У ч. 2 ст. 608 ЦК використовується за змістом те ж формулювання, що і в ст. 515 ЦК: зобов\’язання, нерозривно пов\’язане з особою кредитора. Це порівняння двох статей дає підставу акцентувати увагу на тому, що зобов\’язання повинне бути пов\’язаним як раз з особою кредитора, а не його діяльністю. І все-таки спадкоємці померлого кредитора, що мав статус суб\’єкта підприємницької діяльності,не зобов\’язані одержувати від постачальників устаткуванняі товари, на постачання яких як покупець уклав договори померлий. Вони вправі на підставі ст. 1212 ЦК зажадати повернення коштів, сплачених померлим за устаткування і товари, відмовившись від отримання останніх.
Спеціальними правилами законодавець розширює коло випадків, коли смертю кредитора зобов\’язання припиняються.
Відповідно до ч. З ст. 723 ЦК смерть обдаровуваного до настання передбаченого договором моменту передання дарунка припиняє зобов\’язання дарування.
Смерть відчужувача-кредитора в зобов\’язанні довічного утримання (догляду) припиняє це зобов\’язання (ч. 2 ст. 755 ЦК).
Смертю довірителя-кредитора в зобов\’язанні доручення припиняється зобов\’язання доручення (п. З ч. 1 ст. 1008 ЦК).
Вигодонабувач — це кредитор в зобов\’язанні управління майном. Його смерть тягне припинення зобов\’язань щодо управління майном, які виникли на підставі відповідного договору (п. З ч. 1 ст. 1044 ЦК).
Припинення зобов\’язання смертю кредитора впливає на зустрічне зобов\’язання, що грунтується на тому ж договорі, що і зобов\’язання, яке припинене смертю кредитора, в такі способи: 1) зустрічне зобов\’язання, оскільки це не передбачено спеціальними нормами законів, не припиняється, але його виконання втрачає підставу. Якщо ж виконання буде здійснене, буде мати місце безпідставне отримання майна; 2) за наявності на день смерті кредитора заборгованості у нього по зустрічному зобов\’язанню перед іншою стороною, ця заборгованість спадкується на підставі ст. 1218 ЦК з обмеженнями, встановленими ст. 1230, 1231 ЦК; 3) за наявності попередньої оплати по зустрічному зобов\’язанню померлого, яке в зв\’язку із смертю втратило підставу, до спадкоємців переходить право вимагати від іншої сторони повернення безпідставно набутого на підставі ст. 1212 ЦК.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code