Науково-практичний коментар до ст. 616 Цивільного кодексу України

 

1. Якщо порушення зобов\’язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

2. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов\’язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

 

Коментар:

 

Коментована стаття передбачає можливість зменшення відповідальності боржника, якщо порушення зобов\’язання сталося з вини кредитора. При цьому в даному випадку ЦК говорить саме про зменшення розміру відповідальності, а не про повне звільнення боржника.

Якщо порушення зобов\’язання сталося з вини кредитора (внаслідок нездійснення ним необхідних дій, спрямованих на прийняття виконання, тощо), суд зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Частина 1 коментованої статті викладена в імперативній формі, зобов\’язуючи суд зменшити розмір стягнень. ЦК не визначає відсоток зменшення розміру стягнень, віддаючи це на розсуд суду. При цьому в даному випадку суд має брати до уваги ступінь вини кредитора у порушенні зобов\’язання, дії, вчинені боржником для належного виконання зобов\’язання та інші істотні обставини.

Якщо кредитор винно (умисно або з необережності) сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов\’язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення, суд вправі зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. В частині другій коментованої статті застосовується словосполучення \”має право\”, тобто в даному випадку зменшення розміру стягнень є не обов\’язком, а правом суду, реалізація якого може мати місце за клопотанням боржника. Вина кредитора у збільшенні розміру завданих йому збитків або невжитті заходів щодо їх зменшення в даному випадку не презюмується та має бути доведена боржником. Форма вини кредитора може бути будь-якою: умислом або необережністю (грубою чи простою). В деяких випадках ЦК передбачає тільки умисел або грубу необережність кредитора як підставу для зменшення розміру стягнень з боржника (див., напр., ч. 2 ст. 1193 ЦК). Форма вини кредитора може бути в тому числі критерієм для визначення відсотка зменшення стягнення.