Науково-практичний коментар до ст. 621 Цивільного кодексу України

 

1. У разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов\’язання.

 

Коментар:

 

Коментована стаття надає можливість кредитору досягти мети зобов\’язання, незалежно від того, що боржник не виконав зобов\’язання (не виконав роботу або не надав послугу кредитору). В такому випадку кредитор має два альтернативні права:

1) виконати роботу власними силами;

2) доручити виконання роботи або надання послуги третій особі.

При цьому кредиторові надається право вимагати від боржника відшкодування збитків, завданих такими діями. Тобто кредитор вправі вимагати від боржника відшкодування йому вартості робіт або послуг, яка була сплачена третій особі, неотриманий прибуток від такого порушення боржника та інші збитки.

Правило коментованої статті не є імперативним, отже інше може бути встановлено договором, актами цивільного законодавства або випливати із суті зобов\’язання.

Положення коментованої статті мають загальний характер та розповсюджуються на всі зобов\’язання. В нормах, присвячених регулюванню окремих видів договорів, такі положення можуть конкретизуватися. Так, наприклад, відповідно до ч. 3 ст. 849 ЦК, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Стаття 678 ЦК передбачає, що якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені недоліки товару, покупець вправі усунути їх самостійно або силами третьої особи та вимагати від продавця відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

 

Крім цього, законодавець виходить із того, що принцип реального виконання зобов\’язань може доводитись до примушення боржника до виконання певної роботи чи надання певної послуги, хоч це прямо і не передбачено. Це погоджується з ст. 76 Закону \”Про виконавче провадження\”, яка передбачає застосування штрафних санкцій до боржника, який не виконав вимогу державного виконавця вчинити певні дії. Але після невиконання повторної вимоги державного виконавця про вчинення певних дій у встановлений строк передбачається не примушення боржника до виконання цих дій, а організація виконання судового рішення покладається на державного виконавця відповідно до повноважень, наданих йому законом, а з боржника стягується двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій. Проте, зазначена стаття стосується виконання судових рішень у немайнових справах, до яких справи про примушення до виконання роботи чи надання послуг не належать.

Враховуючи викладене, ст. 621 ЦК встановлює, що у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити виконання роботи чи надання послуги третій особі та вимагати відшкодування збитків. Інше може бути встановлено актами цивільного законодавства, договором або випливати із суті зобов\’язання.