Науково-практичний коментар до ст. 628 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 628 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 628 Цивільного кодексу України

Стаття 628. Зміст договору
 
1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов\’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
 
Коментар:
 
Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів. Змістом договору є умови, які сторони передбачили в угоді. Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов\’язково повинна бути досягнута згода.
Можливість, закріплена в ч. 2 ст. 628 ЦКУ, є новелою в цивільному законодавстві. Так цивільне законодавство передбачило можливість укладати змішані договори, тобто такі, які містять елементи різних типів договорів, що передбачені законом чи іншими нормативно-правовими актами. В такому договорі сторони вправі передбачити, якими нормами буде регулюватись та чи інша частина змішаного договору.
 
Також необхідно додати, що коментована стаття поняття змісту договору розуміє вкрай широко. Сюди включаються перш за все умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Зазвичай, це — всі умови (пункти), що включені до тексту документа, який називається договором та який сторони підписали. В такому розумінні умови договору (договір) є індивідуальним регулятором відносин між його сторонами.
Укладення договору є юридичним фактом, унаслідок якого на відносини між його сторонами поширюється також дія нормативного регулятора (відповідних норм цивільного права). Стосовно цих норм (положень актів цивільного законодавства) в ч. 1 ст. 628 ЦК дуже невдало використовується формулювання \”умови, які є обов\’язковими відповідно до актів цивільного законодавства\”. Оскільки немає ніяких інших умов (крім умов договору, що включені сторонами до його тексту, та положень актів цивільного законодавства), які поширювались би на відносини, що виникають на підставі договору, слід визнати, що цитоване положення ч. 1 ст. 628 ЦК означає \”норми цивільного права\”. Це — не загальновизнане в науці тлумачення поняття умов договору, але ж воно набуло нормативно-правового значення.
Викладене широке розуміння змісту договору логічно узгоджується з іншими положеннями Цивільного кодексу. Коли підставою зміни або розірвання договору ч. 2 ст. 651 ЦК називає порушення договору, то це означає, що такою підставою є як порушення умов, викладених в тексті договору, так і порушення тих положень актів цивільного законодавства, які в силу укладення договору стали поширюватись на відносини між сторонами договору. Так же широко розуміються умови договору в ч. 2 ст. 284 ГК [32], відповідно до якої \”умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі, якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря\”. Разом із ч. 1 ст. 628 ЦК це правило набуває чітко визначеного змісту, що було вкрай необхідним у зв\’язку із специфікою правової конструкції,яку тут використовує законодавець і яка полягає в наданні протягом певного часу та стосовно певного зобов\’язаннячинності положенням нормативно-правових актів, що втратили чинність. Для порівняння зауважимо, що подібне цитованому положення ч. З ст. 10 [68] Закону \”Про оренду державного і комунального майна\” (\”умови договору оренди є чинними у випадках, коли після його укладення.,,законодавством встановлено правило, які погіршують становище орендаря\”) до останнього часу з трудом піддавалося тлумаченню.
Прямо передбачається можливість укладення змішаних договорів, тобто договорів, що породжують не два зустрічних зобов\’язання сторін, а два чи декілька зобов\’язань на кожній стороні, що підпорядковується різним інститутам (чи іншим групам норм) цивільного права. Таким є договір найму-продажу, що передбачений ст. 705 ЦК. Експедитор може виконувати обов\’язки перевізника (ч. 2 ст.929 ЦК), а зобов\’язання щодо організації перевезень і експедирування також можуть грунтуватись на одному договорі. Договори про відчуження речей можуть породжувати зобов\’язання з передання речей і їх зберігання. Прямо передбачається оформлення у вигляді одного документа іпотечного договору і договору, що обумовлює основне зобов\’язання (ч. З ст. 18 Закону \”Про іпотеку\” [146]).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code