Науково-практичний коментар до ст. 636 Цивільного кодексу України
Стаття 636. Договір на користь третьої особи
1. Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов\’язаний виконати свій обов\’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
2. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
3. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.
4. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Коментар:
За договором на користь третьої особи боржник зобов\’язаний виконати свій обов\’язок не на користь кредитора, а на користь третьої особи, встановленої в договорі або не встановленої в ньому. Визначення третьої особи в договорі не є обов\’язковим для такого роду договорів. До такого виду договорів можна віднести договір перевезення (ст. 908 ЦКУ), договір страхування (ст. 979 ЦКУ) та інші.
У випадку, коли третя особа відмовляється від права, наданого їй договором, такий договір стає звичайним договором між боржником та кредитором без обтяжуючих ознак, якщо інше не випливає із суті самого договору.
Правова конструкція договору на користь третьої особи передбачає широку сферу її застосування. Пряме чи опосередковане зазначення в законі на можливість укладення певних видів договорів як договорів на користь третьої особи (ст. 725, 746, 985, 1063 ЦК) не є підставою для висновку про те, що інші договори не можуть укладатись на користь третьої особи.
Разом з тим, немає підстав поширювати дію ст. 636 ЦК на спеціальні правові конструкції, встановлені законом. Так, ст. 1029 ЦК передбачає, що договір управління майном може бути укладений на користь визначеної установником управління особи (вигодонабувача). Але в цій та інших статтях, що входять до інституту управління майном, законодавець уникає використання терміну \”договір на користь третьої особи\”. Саме по собі зазначення на вигодонабувача в ст. 1029, 1034, 1044 ЦК не є достатнім для кваліфікації правової конструкції, передбаченої ст. 1029 ЦК, як договору на користь третьої особи. Застосування у відповідних випадках до договору управління майном ст. 636 ЦК можливе лише за аналогією.
Правова конструкція договору на користь третьої особи є близькою до правової конструкції покладення обов\’язку прийняти виконання на іншу особу. Їх розмежування слід проводити виключно за критерієм змісту договору: в договорі на користь третьої особи має бути прямо чи опосередковано зазначено на такий його характер. Таке зазначення і буде підставою виникнення у третьої особи прав, що передбачені ст. 636 ЦК, та відповідних обов\’язків у сторін договору. Якщо ж в договорі не встановлено, що він укладається на користь третьої особи, і таке із його змісту не випливає, але в ньому визначається особа, на адресу якої має бути здійснено виконання зобов\’язання, що випливає із цього договору, такий договір не може бути кваліфікований як договір на користь третьої особи. В таких випадках слід зробити висновок про те, що договором передбачено, що прийняття виконання сторона договору зобов\’язалась покласти на третю особу, яка, однак, не отримала прав, передбачених ч. 2 ст. 636 ЦК.
Leave a Reply