Науково-практичний коментар до ст. 700 Цивільного кодексу України

 

1. Продавець зобов\’язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.

2. Покупець має право до укладення договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

3. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, – в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди.

4. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв\’язку з відсутністю у нього такої інформації.

Коментар:

На продавця покладається обов\’язок надавати покупцеві інформацію про товар, який пропонується до продажу. Інформація має бути необхідною і достовірною. Продавець має надати інформацію в такому об\’ємі, щоб у покупця склалося чітке уявлення щодо властивостей товару, правил користування ним, зберігання тощо. Вирішуючи питання про те, чи є інформація про товар достатньо повною, слід виходити з припущення про відсутність у покупця спеціальних знань щодо властивостей і характеристик товару, який він придбаває (ст. 15 ЗУ \”Про захист прав споживачів\”). Достовірність інформації – це відповідність дійсності відомостей про товар, що містяться в ній. Вимоги щодо змісту інформації про товар та способи її надання визначаються законом і правилами роздрібної торгівлі.

Згідно зі ст. 15 Закону України \”Про захист прав споживачів\” інформація про товари має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування – про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об\’єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров\’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов\’язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. 

Інформація доводиться до споживача в технічній документації, що додається до товарів, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів. Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, мають забезпечуватися інформацією про місце їх походження. Крім того, необхідно враховувати, що вимоги щодо надання інформації стосовно товару покупцеві можуть конкретизуватися у відповідних правилах роздрібної торгівлі. Так, згідно з п. 7 Глави 4 Розділу II Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами при продажу електропобутових виробів з трипровідним шнуром живлення і триконтактною вилкою для підключення виробу до електричної мережі продавець зобов\’язаний в анотації подати попереджувальну інформацію такого змісту: \”Забороняється використання виробу в приміщеннях, де електрична мережа не обладнана заземлюючим дротом\”.

Покупець має право до укладення договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування ним. Щодо моменту, з якого договір вважається укладеним, див. коментар до ст. 640 ЦК. Це правило не застосовується, якщо передбачені в ньому дії виключені характером товару або суперечать правилам роздрібної торгівлі. Наприклад, демонстрація користування лакофарбовими засобами може мати несприятливий вплив на організм людей, відтак, перевірка властивостей цих товарів покупцем до укладення договору купівлі-продажу не проводиться.

Юридичні наслідки ненадання покупцеві необхідної і достовірної інформації розрізняються залежно від того, укладений договір роздрібної купівлі-продажу чи ні. Якщо продавець не надає інформації до укладення договору, він зобов\’язаний відшкодувати покупцеві збитки, заподіяні необгрунтованим ухиленням від укладення договору. Після укладення договору покупець має право в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми й відшкодування збитків, а також моральної шкоди.

В останній частині коментованої статті встановлено відповідальність продавця, який не надав покупцеві можливості одержати повну й достовірну інформацію про товар, про його недоліки, що виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв\’язку з відсутністю в нього такої інформації.