Науково-практичний коментар до ст. 733 Цивільного кодексу України
Стаття 733. Сторони у договорі ренти
1. Сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи.
Коментар:
1. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Необхідність конкретизації суб\’єктного складу договірного правовідношення ренти обумовлена тим, що відчужувачем у такому різновиді договору ренти, як договір довічного утримання (догляду), може виступати лише фізична особа. Договір ренти, відповідно до змісту коментованої статті, таких обмежень не містить.
2. Можливість юридичних осіб окремих організаційно-правових форм виступати одержувачем або платником ренти залежить від обсягу їх правоздатності визначеної законом та установчими документами. Так, за змістом ст. 77 ГК не може виступати одержувачем ренти казенне підприємство.
Крім цього, слід додати наступне.
Відповідно до статті, що коментується, сторонами договору ренти виступають: власник майна, який передає майно іншій особі в обмін на отримання періодичних виплат рентних платежів у грошовій чи натуральній формі, одержувач ренти з однієї сторони; особа, яка набуває права власності на майно, яке передається одержувачем ренти в обмін на зобов\’язання сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або іншого надання; платник ренти, – з другої сторони.
Норма статті, що коментується, не обмежує суб\’єктивного складу учасників рентного договору. Платником та одержувачем можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Вказані особи повинні бути наділенні цивільною право – і дієздатністю. Тільки дієздатна особа може у повному обсязі без будь-яких обмежень виступати як платник або одержувач ренти, це є однією з необхідних умов дійсності договору. Соціальний характер рентного договору передбачає, що одержувачем ренти повинен бути суб\’єкт, який не займається підприємницькою діяльністю. Одержувач ренти повинен бути власником майна, яке передається під виплату ренти, оскільки цей договір спрямований на передачу права власності на майно. Юридичні особи відповідно до договору ренти житла будуть виступати одержувачами ренти. Це пов\’язано з тим, що житло потрібно для проживання, і юридичні особи можуть набувати його в разі певних обмежень. Платниками за договором ренти житла переважно будуть фізичні особи, які придбають житло для власних потреб. У випадку коли юридичні особи будуть надавати побудоване житло своїм співробітникам, вони можуть бути платниками ренти. Основним обов\’язком одержувача ренти є передача другій стороні майна у власність, а основним обов\’язком платника ренти – здійснення рентних платежів в грошовому або іншому вигляді на користь одержувача ренти. Відповідно, у платника ренти виникає право вимагати передачі йому майна одержувачем ренти; а в останнього – право вимагати виплати рентних платежів в сумі і в строки, встановлені в договорі. Але сторони на момент укладання договору не можуть прорахувати наперед загальну вартість наданої замість майна зустрічної вимоги. Права одержувача ренти можуть передаватися іншим особам. Це може відбуватися шляхом відступу від вимоги і переходити у спадок, якщо одержувач ренти є фізичною особою, або передаватися в порядку правонаступництва в разі реорганізації юридичних осіб, якщо інше не передбачене законом чи договором. У випадку коли платник ренти не бажає або внаслідок об\’єктивних причин не може здійснити викуп ренти, одержувач ренти може отримати повну ціну ренти від третьої особи. Ця особа виконує зобов\’язання перед одержувачем ренти й автоматично виконує обов\’язок відносно платника ренти, який зобов\’язаний здійснювати рентні платежі уже на користь нового одержувача ренти. Згода боржника, яким виступає платник ренти, на відступ від вимоги не вимагається, оскільки при цьому не погіршується його становище. Сума рентних платежів, строки їх виплати та інші умови договору залишаються незмінними, змінюється лише одержувач ренти. Платник ренти має право відчужувати отримане майно як будь який власник. Зобов\’язання з виплати ренти бере на себе новий набувач.
Leave a Reply