Науково-практичний коментар до ст. 742 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 742 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 742 Цивільного кодексу України

Стаття 742. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату безстрокової ренти
 
1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого безоплатно під виплату безстрокової ренти, несе платник ренти.
2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого за плату під виплату безстрокової ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов\’язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.
Коментар:
У коментованій статті йдеться про добровільне майнове страхування ризиків, що виникають при будівництві (званих в комерційній практиці будівельно-монтажними ризиками). Ситуації, коли страхування ризиків обов\’язково в силу закону, правилами ЦК про договір будівельного підряду не регламентуються.
В абз. 1 п. 1 даної статті сформульовано диспозитивное правило, згідно з яким будь-яка сторона договору може прийняти на себе обов\’язок застрахувати на період будівництва лежачий на ній будівельно-монтажний ризик, уклавши договір із страховиком.
Норма абз. 1 згадує про два види майнових страхових інтересів:
про ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження об\’єкта будівництва, матеріалу, обладнання та іншого майна, що використовуються при будівництві;
про ризик відповідальності за зобов\’язаннями, які виникають внаслідок заподіяння при будівництві шкоди життю, здоров\’ю або майну інших осіб.
Названі майнові інтереси представляють собою різновиди інтересів, що підлягають майновому страхуванню відповідно до гл. 48 ГК \”Страхування\” (див. п. 2 ст. 929 ЦК).
Оскільки в коментованій статті йдеться про добровільне страхування, то міститься в ній перелік страхових ризиків носить не вичерпний, а приблизний характер. Цілком реальна ситуація, коли замовник побажає застрахувати підприємницький ризик, тобто ризик збитків від підприємницької діяльності через порушення зобов\’язань підрядником. Наприклад, застрахувати ризик неотримання очікуваних доходів від експлуатації закінченого будівництвом об\’єкта внаслідок прострочення підрядником виконання робіт. 
Відповідно до ГК майно може бути застраховане тільки на користь особи (страхувальника або вигодонабувача), має заснований на законі, іншому правовому акті або договорі інтерес у збереженні цього майна (див. коментар до п. 1 ст. 930 ЦК).
Тому при вирішенні питання про те, на яку з сторін договору будівельного підряду слід покласти обов\’язок страхування майна та на користь якої з них, має бути враховано, кому належить інтерес у його збереженні.
Страховий інтерес в об\’єкті будівництва належить, перш за все, підряднику. Саме підрядник несе за загальним правилом ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження об\’єкта будівництва (див. коментар до п. 1 ст. 741 ЦК). За допомогою договору страхування на користь страхувальника-підрядника цей ризик може бути перекладений на страховика. У подібному випадку підрядник у разі втрати права на оплату виконаних робіт набуває право на страхове відшкодування.
Страховий інтерес в матеріалах, обладнанні та іншому майні, що використовуються при будівництві, в першу чергу має надала їх сторона як особа, яка несе ризик їх випадкової загибелі або випадкового пошкодження (див. п. 1 ст. 705 ЦК). Передбачається, що обов\’язки щодо забезпечення будівництва матеріалами, обладнанням тощо несе підрядник (див. коментар до п. 1 ст. 745 ЦК). Якщо обов\’язок щодо забезпечення будівництва договором покладено повністю або в частині на замовника, то відповідно до закону або договору ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження відповідного майна може бути перенесений на підрядника. У силу цього страхувальником названих інтересів може виступати як замовник, так і підрядник. При цьому можливе страхування на користь страхувальника або вигодонабувача – контрагента за договором будівельного підряду.
До об\’єктів страхування віднесено також деліктна (позадоговірна) відповідальність за заподіяння при будівництві шкоди іншим особам. Це може бути, зокрема, відповідальність підрядника за шкоду життю, здоров\’ю, майну інших осіб від обвалення об\’єкта, у тому числі заподіяну обвалюється або падаючими частинами, розчищенням території тощо, від аварій інженерних мереж; за забруднення навколишнього середовища будівельною діяльністю або використовуваними підрядником небезпечними і шкідливими речовинами тощо.
Страхування на період будівництва має часові межі. Воно припиняється з припиненням підрядного зобов\’язання. 
В абз. 2 п. 1 коментованої статті закріплюється правило про залежність умов договору страхування від умов договору будівельного підряду.
У договорі будівельного підряду, за яким сторони беруть на себе обов\’язки по страхуванню будівельно-монтажних ризиків, повинні бути передбачені умови, що підлягають включенню до договору страхування. Насамперед, це умови про страховика, розмір страхової суми та застраховані ризики. Договір страхування, отже, має бути укладений на умовах, передбачених договором будівельного підряду.
Договір страхування будівельно-монтажних ризиків – договір про прийняття на себе страховиком ризику майнових збитків замовника або підрядника, тому природно, що для боку, не брала участь у його укладанні, достовірна інформація про умови такого договору набуває особливого інтерес. У силу цього ЦК закріплює обов\’язок сторони, що виступила страхувальником, після укладення договору страхування надати контрагенту за договором будівельного підряду докази укладення договору страхування, і саме на умовах, передбачених договором будівельного підряду.
Назване положення означає також, що страхувальник зобов\’язаний передати інформацію, що стосується тільки тих умов страхування, які передбачені договором будівельного підряду. І, навпаки, він не зобов\’язаний повідомляти всі інші відомості про умови страхування будівельно-монтажних ризиків, зокрема, зачіпають інтереси тільки страхувальника і страховика.
Правило цього абзацу сформульовано як імперативне, і страхувальник не може бути звільнений від обов\’язку надання контрагенту за договором будівельного підряду передбачених у ній доказів.
Майнове страхування спрямоване на відшкодування збитку і не може використовуватися як засіб наживи. Тому, наприклад, договір страхування майна за відсутності у страхувальника або вигодонабувача страхового інтересу – інтересу в збереженні застрахованого майна – недійсний (див. коментар до п. 2 ст. 930 ЦК).
Цей же принцип лежить в основі правила п. 2 коментарів статті. Відповідно до нього страхувальник або вигодонабувач – сторони договору будівельного підряду зобов\’язані прийняти всі залежні від них розумні заходи щодо запобігання настання страхового випадку. Так, якщо замовник передав підряднику на відповідальне зберігання обладнання, що підлягає монтажу, застрахувавши його, то підрядник зобов\’язаний забезпечити збереження ввіреного йому устаткування і нести відповідальність за його втрату або пошкодження згідно із загальними правилами про відповідальність за подібні правопорушення.