Науково-практичний коментар до ст. 748 Цивільного кодексу України
Стаття 748. Момент виникнення у набувача права власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду)
1. Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.
Коментар:
Момент виникнення права власності у набувача за договором виникає за нормами, встановленими ст. 334 ЦК.
Із змісту коментованої статті випливає, що право власності у набувача за договором, який вимагає нотаріального посвідчення, виникає з моменту такого посвідчення (ч. 3 ст. 334 ЦК), а за договором, який підлягає державній реєстрації, – з моменту такої реєстрації (ч. 4 ст. 334 ЦК). Отже, якщо за договором відчужується рухоме майно, то право власності на нього у набувача виникає з моменту нотаріального посвідчення, на нерухоме майно – з моменту державної реєстрації договору.
Як видно із тексту коментованої статті, закон не передбачає можливості визначення іншого моменту виникнення права власності, ніж того, що передбачений ст. 334 ЦК. Отже, у даному випадку момент нотаріального посвідчення (державної реєстрації щодо нерухомого майна) засвідчує також перехід майна у власність набувачеві незалежно від фактичної його передачі набувачеві. При цьому ст. 754 ЦК встановлюються також певні обмеження щодо права розпорядження цим майном відчужувачем.
Також хотілось би поговорити на іншу тему, а саме про наступне, дещо інше за тематикою.
Замовник, як уже зазначалося, активний учасник виконання договору будівельного підряду, який повинен своєю діяльністю сприяти створенню якісного результату робіт. Необхідність з його боку постійного контролю за ходом і якістю будівельних робіт має особливе значення з огляду на їх складності, а нерідко оригінальності та унікальності, наявності робіт, що носять прихований характер, і т. п. Крім того, усунути своєчасно виявлені недоліки простіше і дешевше, ніж робити це, коли об\’єкт уже побудований. Тому мета контролю та нагляду за виконанням робіт – не лише перевірка відповідності виконуваних робіт проектній документації, вимогам технічних регламентів, результатами інженерних вишукувань і т.д., а й оперативне реагування на відхилення від умов договору.
Замовник має право спостерігати за ходом і якістю робіт, дотриманням термінів їх виконання (графіка), якістю наданих підрядником матеріалів, а також за правильністю використання підрядником матеріалів замовника.
Нагляд і контроль за виконанням робіт згідно п. 1 – право, а не обов\’язок замовника, крім випадків, коли на замовника законом покладено обов\’язок здійснювати такий нагляд і контроль. Так, в процесі будівництва, реконструкції, капітального ремонту об\’єктів капітального будівництва замовник має контролювати виконання робіт, які впливають на безпеку об\’єкта капітального будівництва та відповідно з технологією будівництва, реконструкції, капітального ремонту – робіт, якість яких не може бути проконтрольовано після виконання інших робіт . За результатами контролю за виконанням названих робіт складаються акти їх огляду (ст. 53 Містобудівного кодексу).
Здійснюючи будівельний контроль, замовник вже в процесі виробництва перевіряє відповідність обсягу, характеру та вартості виконаних робіт технічної документації та кошторисом, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій – державним стандартам і технічним умовам. Перевірка дотримання термінів виконання робіт, якщо роботи виконуються повільно, дозволяє замовнику своєчасно замінити підрядника (див. п. 2 ст. 715 ЦК). Контроль правильності використання матеріалів допоможе встановити, які фактичні витрати підрядника і чи не вплинула економія на якість виконуваних робіт (див. ст. 710 ЦК).
Ці дії замовника обмежені лише неприпустимістю втручання в оперативно-господарську діяльність підрядника. Так, замовник не має права давати підряднику вказівки про те, як слід організувати роботу на об\’єкті, чи потрібно, наприклад, застосовувати при цьому вахтовий метод; які прийоми, методи, технології будівництва, монтажу, пусконаладки підлягають застосуванню і т. п. 2.
Пункт 2 коментованої статті закріплює обов\’язок замовника заявити підряднику про виявлені в ході контролю та нагляду відступи від умов договору.
Має значення характер відхилень від умов договору. Замовник зобов\’язаний зробити підряднику заяву разі виявлення всяких відхилень від умов договору, а лише таких, які можуть погіршити якість робіт або спричинити інші їх недоліки. До іншим недоліків, на наш погляд, можна віднести, зокрема, погіршення архітектурно-художнього вигляду об\’єкта, порушення санітарно-гігієнічних, екологічних вимог до об\’єкта. І, навпаки, такого обов\’язку не виникає, якщо в процесі роботи будуть виявлені такі відхилення від технічної документації, які враховують більш високі інженерні, технічні, протипожежні, архітектурно-художні та інші вимоги до об\’єкта.
У ЦК не встановлюється конкретний термін для заяви підряднику про недоліки. Зволікання в усуненні недоліків завжди небажано, а іноді й зовсім виключається. У п. 2 зазначається лише, що це має бути зроблено негайно. Заявити негайно означає зробити заяву в мінімальні терміни, об\’єктивно необхідні для направлення його підряднику.
Замовник, що виявив недоліки в роботах, тобто виразно знає про них, і не зробив підряднику заяви про їх усунення, втрачає право посилатися на них надалі, наприклад, при прийманні закінченого будівництвом об\’єкта. Тим самим ГК стимулює активну поведінку замовника, сприяюче своєчасного усунення недоліків. 3.
Пункт 3 коментованої статті взаємопов\’язаний з п. 1 і 2 цієї статті. У ньому закріплена обов\’язковість для підрядника вказівок замовника про усунення відступів від умов договору, виявлених ним при здійсненні контролю та нагляду за виконанням робіт і погіршують якість робіт або тягнуть інші їх недоліки.
Вказівки замовника можуть бути відхилені підрядником, тільки якщо вони суперечать умовам договору (наприклад, являють собою більш високі вимоги до якості робіт, матеріалів, устаткування, ніж передбачено технічною документацією) або є втручанням в оперативно- господарську діяльність підрядника. Тягар доведення зазначених обставин покладається на підрядника (ст. 56 ЦПК).
В іншому випадку замовник має право застосувати санкції, в тому числі: відмовитися від договору підряду або доручити виправлення робіт іншій особі за рахунок коштів підрядника, а також вимагати відшкодування збитків, викликаних відмовою замовника від виконання договору або неналежним виконанням договору підрядником (див. коментар до п. 3 ст. 715 ЦК).
Пункт 4 коментованої статті закріплює права та обов\’язки підрядника при нездійсненні замовником контролю та нагляду за виконанням робіт.
Як зазначалося вище, нагляд і контроль за виконанням робіт – право, а не обов\’язок замовника (якщо інше не передбачено законом). Незалежно від наявності або відсутності такого контролю підрядник зобов\’язаний вести роботи відповідно до технічної документації та кошторисом (див. коментар до п. 1 ст. 743 ЦК). Тому підрядник, неналежним чином виконував роботи, не має права посилатися на те, що замовник не здійснював в процесі будівництва належного нагляду чи контролю за їх виконанням. Винятки можливі лише для випадків, коли законом на замовника покладено обов\’язок здійснювати такий нагляд і контроль. Так, якщо об\’єкт будується на підставі оригінального архітектурного проекту, замовник зобов\’язаний укласти з архітектором договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом об\’єкта (ст. 12, 20 Закону про архітектурну діяльність). У подібній ситуації за відсутності авторського нагляду архітектора підрядник, неналежним чином виконав роботи, може згодом послатися на те, що поява недоліків і відхилення від архітектурного проекту обумовлені тим, що замовник не здійснював належного нагляду і контролю.
Leave a Reply