Науково-практичний коментар до ст. 749 Цивільного кодексу України
Стаття 749. Обов\’язки набувача за договором довічного утримання (догляду)
1. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
2. Якщо обов\’язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.
3. Набувач зобов\’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
Коментар:
Зміст будь-якого договору становлять взаємні права та обов\’язки його сторін. Одним із основних обов\’язків набувача є надання відчужувачу належного догляду. Сторони договору самостійно визначають в договорі розмір, обсяг і періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду, а також ступінь конкретизації цих умов. Матеріальне забезпечення може полягати як у грошовому, так і натуральному утриманні (придбання продуктів харчування, одягу та інших предметів першої необхідності). Якщо обов\’язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. Допускається також залучення третіх осіб до здійснення догляду. Договором довічного утримання (догляду) може бути передбачений обов\’язок набувача надавати відчужувачеві різні види допомоги. Загальним правилом для визначення періодичності матеріального забезпечення є щомісячне надання (ст. 751 ЦК), якщо договором не передбачені інші періоди.
Частина 2 ст. 749 ЦК встановлює правові наслідки незазначення в договорі видів матеріального забезпечення. У цьому випадку спір підлягає вирішенню відповідно до засад справедливості та розумності.
Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача (ч. 2 ст. 755), що припиняє і зобов\’язання набувача. Проте є один виняток із загального правила, відповідно до якого на набувача покладається обов\’язок поховати відчужувача. При цьому, якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, то витрати на поховання повинні бути справедливо розподілено між ними та набувачем.
Набувач за договором довічного утримання зобов\’язується систематично забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом. При цьому відповідно до ч. 1 коментованої статті у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені усі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Вбачається, що наведена норма не досить вдала, адже можна зробити висновок, що умова про матеріальне забезпечення та (або) догляд є необов\’язковою, і відповідно неістотною умовою договору довічного утримання.
Частина 2 ст. 749 ЦК встановлює правові наслідки незазначення в договорі довічного утримання видів матеріального забезпечення. Так, зокрема, у цьому випадку спір підлягає вирішенню відповідно до засад справедливості на розумності.
Щодо способів утримання, то вони можуть полягати як в матеріальному забезпеченні (в натуральному чи грошовому), так і в наданні догляду. Це може бути як надання житла, харчування, забезпечення необхідним одягом, білизною, ліками, заміна постільної білизни, прибирання квартири (будинку) тощо. Види перерахованого забезпечення та догляду можуть обумовлюватися фізичним станом відчужувача, наприклад, неможливістю вільно пересуватися без сторонньої допомоги або настанням тимчасового покращення здоров\’я. При цьому необов\’язково, щоб відчужувач потребував усіх цих видів догляду в момент укладення договору. В ньому може бути зазначено обов\’язок надання таких видів догляду у разі погіршення стану здоров\’я. Зазначені види матеріального забезпечення підлягають грошовій оцінці в договорі та індексації в порядку, встановленому законом (ст. 751 ЦК). Договором може передбачатися також надання відчужувачеві систематичних грошових виплат.
Отже, в договорі довічного утримання мають бути зазначені способи надання утримання, строки їх виконання, порядок та види догляду за відчужувачем. Тобто набувач за договором довічного утримання наділений наступними обов\’язками:
надавати відчужувачу різні види матеріального забезпечення (в натуральній та грошовій формі) та (або) здійснювати догляд у строки, передбачені договором;
забезпечити набувача житлом (у випадку, якщо такий обов\’язок передбачений договором);
поховати відчужувача, навіть якщо такий обов\’язок не був передбачений договором (ч. 3 ст. 749 ЦК). При цьому, якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, то витрати на поховання повинні бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
Leave a Reply