Науково-практичний коментар до ст. 760 Цивільного кодексу України

 

1. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

2. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

3. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Коментар:

ЦК України вперше нормативно закріпив кваліфікуючі ознаки, що характеризують можливі предмети (об\’єкти) найму: це індивідуально визначені неспоживні речі, які не втрачають своїх властивостей в процесі їх використання. Такі вимоги до предмету найму засновано на суті орендних відносин, коли майно передається у користування, а по закінченні строку дії договору повертається власнику.

Річ, визначена індивідуальними ознаками – це така річ, яка наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (див. коментар до ст. 184 ЦК). Неспоживна річ – це річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (див. коментар до ст. 185 ЦК). Так об\’єктами договору найму (оренди) можуть бути рухомі та нерухомі речі, зокрема будівлі, споруди, цілісні майнові комплекси підприємств, земельні ділянки тощо. В свою чергу гроші та інші споживні речі не можуть бути об\’єктами найму, оскільки смисл їх використання складається у споживанні таких речей. Для надання права використання родових споживчих речей треба застосовувати механізм договору позики, а не оренди.

Спеціальним законодавством можуть встановлюватися види майна, які не підлягають передачі в оренду. Так, наприклад, відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України \”Про оренду державного та комунального майна\” не можуть бути об\’єктами оренди цілісні майнові комплекси казенних підприємств, а також цілісні майнові комплекси підприємств, що здійснюють діяльність, яка є виключною монополією держави. Відповідно до ст. 3 Закону України \”Про фінансовий лізинг\” не дозволяється передавати в фінансовий лізинг земельні ділянки та інші природні об\’єкти, а також цілісні майнові комплекси підприємств та їх структурних підрозділів. Частина 3 ст. 7 Закону України \”Про господарську діяльність у Збройних Силах України\” забороняє передавати в оренду озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки.

Частина 2 коментованої статті розширює класичний перелік предметів договору оренди та включає до нього майнові права. Ділова практика на сьогодні склалася так, що майнові права є, як правило, додатковим предметом оренди разом із майном. Так, наприклад, разом із цілісним майновим комплексом підприємства в оренду можуть передаватися права на використання земельної ділянки, будівлями та спорудами, майновими правами інтелектуальної власності тощо.

Норми коментованої статті є загальними та розповсюджуються на будь-які відносини оренди. Окремими положеннями ЦК України та інших законів встановлюються особливості найму (оренди) певних видів майна. Мова йде про найм (оренду) земельної ділянки (§ 3 Глави 58 ЦК, Земельний кодекс України, Закон України \”Про оренду землі\”); найм будівлі або іншої капітальної споруди (§ 4 Глави 58 ЦК); найм (оренду) транспортного засобу (§ 5 Глави 58 ЦК); оренду державного та комунального майна (ст. ст. 287 – 289 Господарського кодексу України, Закон України \”Про оренду державного та комунального майна\”), лізинг (§ 6 Глави 58 ЦК, Закон України \”Про фінансовий лізинг\”) тощо.