Науково-практичний коментар до ст. 809 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 809 Цивільного кодексу України

Стаття 809. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу
1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила.
Коментар:
Відповідно до загальних положень цивільного законодавства (ст. 323 ЦК) ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе його власник, якщо інше не передбачене договором або законом. Коментована стаття містить виключення із цього загального правила та покладає ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу на лізингоодержувача, хоча він не є власником речі, яку отримав в лізинг. Зазначене правило не є імперативним, отже, в законодавстві або в договорі лізингу чи купівлі-продажу (поставки) може бути передбачене покладення ризиків випадкового знищення або пошкодження лізингового майна на інших учасників лізингових відносин.
Друга частина коментованої статті покладає ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу на особу, яка прострочила виконання зобов\’язання щодо передачі лізингового майна. Це правило стосується як випадків передачі предмета лізингу лізингоодержувачу (від продавця (постачальника) або від лізингодавця), так і зворотного процесу – повернення лізингового майна лізингоодержувачем лізингодавцю.
 
Крім цього, зауважимо наступне.
 
Стаття, що коментується, містить диспозитивне загальне правило, згідно з яким ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач. Таке положення є винятком, оскільки згідно зі ст. 323 ЦК ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна повинен нести його власник (у нашому випадку – лізингодавець), якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, дію норми ст. 809 ЦК може бути змінено як за домовленістю сторін (у договорі лізингу), так і законом. Виходячи з цього, нині застосовуються правила ст. 14 Закону України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р., згідно з якими ризик випадкового знищення або пошкодження об\’єкта фінансового лізингу несе лізингоодержувач, а об\’єкта оперативного лізингу — лізингодавець.
Звернімо увагу, що правила, викладені у ЦК та Законі України «Про лізинг», носять диспозитивний характер, тому сторони у договорі лізингу можуть передбачити покладення тягаря випадкового знищення (пошкодження) предмета договору лізингу на будь-яку зі сторін (а може, й на третю особу).
Відповідно до статті, що коментується, якщо продавець або лізингодавець прострочили строк передачі об\’єкта лізингу або лізингоодержувач прострочив його повернення лізингодавцю, ризик випадкового знищення або пошкодження цього об\’єкта у період прострочення несе сторона, що допустила прострочення.
Новим це правило є у частині, яка стосується відповідальності лізингоодержувача за прострочення з його боку, адже Законом України «Про лізинг» (ст. 14) передбачалася відповідальність тільки при простроченні продавця (постачальника) та лізингодавця щодо передачі об\’єкта лізингу.
Уявляється, що сторонам у договорі лізингу варто також встановити тягар випадкового знищення або пошкодження предмета договору лізингу у разі прострочення строку його прийняття.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code