Науково-практичний коментар до ст. 875 Цивільного кодексу України

 

1. За договором будівельного підряду підрядник зобов\’язується збудувати і здати у встановлений строк об\’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов\’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов\’язок не покладається на підрядника, прийняти об\’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов\’язаних з місцезнаходженням об\’єкта.

3. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Коментар:

1. Договір будівельного підряду визначається як окремий вид договору підряду, який регулює договірний тип відносин у сфері створення та передання результатів будівництва чи інших будівельних робіт на умовах підряду. Положення цього параграфа є спеціальними до загальних правил підряду.

В ч. 1 статті 875 ЦК України міститься визначення договору будівельного підряду та певні загальні положення стосовно сторін договору та їхніх зобов\’язань.

Сторонами договору виступають замовник та підрядник. Замовником можуть бути юридичні особи будь-якої форми власності, фізичні особи з необхідним за законом обсягом дієздатності, держава, АР Крим, територіальні громади. Підрядник – це юридична особа будь-якої форми власності або фізична особа, яка має необхідний за законом обсяг дієздатності. Для виконання окремих видів робіт з будівництва чи інших будівельних робіт у встановлених законом випадках підрядником може бути особа, яка має спеціальний дозвіл – ліцензію. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлені статтею 9 Закону України \”Про ліцензування певних видів господарської діяльності\” від 01.06.2000 року N 1775. Зокрема, п. 30, 59 та 69 вищевказаної статті Закону підрядники по договору будівельного підряду повинні мати ліцензії на проведення такого роду робіт, як будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем; розроблення проектів та проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам\’яток. Крім того, наряду з ліцензією при виконанні певного виду робіт підряднику у відповідності до законодавства України необхідно пройти сертифікацію чи атестацію. (Закон України \”Про архітектурну діяльність\” від 20.05.99 року N 687, Закон України \”Про трубопровідний транспорт\” від 15.05.96 року N 192/96-ВР, постанова Кабінету Міністрів України \”Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця\” від 06.04.98 року N 451 тощо). В зв\’язку з цим, як правило, більшість підрядників є юридичними особами будь-якої форми власності та фізичні особи – підприємці.

Договір будівельного підряду двосторонній, консенсуальний, оплатний. Стосовно форми даного виду договору, то ні спеціальні норми § 3 \”Будівельний підряд\” гл. 61 ЦК України, ні загальні норми § 1 \”Загальні положення про підряд\” гл. 61 ЦК України не містять вказівки на форму договору будівельного підряду. Тобто, можна зробити висновок, що форма договору будівельного підряду повинна відповідати загальним правилам про форми угод. Даний договір може бути укладений як в усній, так і письмовій формі (ст. 205 ЦК України). Хоча, у переважній більшості випадків форма даного договору є письмовою, яка як відомо має дві різновидності – проста та нотаріально посвідчена письмові форми. Проста письмова може застосовуватися у випадках передбачених ст. 208 ЦК України, нотаріально посвідчена може бути обов\’язковою тільки якщо така форма прямо передбачена домовленістю сторін (ч. 1 ст. 209 ЦК України).

Істотними умовами договору будівельного підряду є предмет, строк та ціна. В договорі будівельного підряду застосовуються загальні строки для договорів підряду, тобто як загальний термін виконання робіт, так і терміни виконання окремих етапів.

Відзначимо, що § 3 гл. 61 ЦК України \”Будівельний підряд\” не містить норм, що регулюють саме строки виконання робіт підрядником. Тому, звертаючись до загальної частини § 1 гл. 61 ЦК України \”Загальні положення про підряд\”, а саме ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або окремих етапів встановлюються у договорі підряду, тобто сторони договору будівельного підряду повинні обов\’язково погодити початковий і кінцевий терміни виконання робіт. За згодою між ними договором можуть бути передбачені терміни завершення окремих етапів робіт. Якщо сторони в договорі будівельного підряду визначили проміжні терміни виконання робіт, то у випадку їх недотримання замовник має право притягнути підрядника до цивільно-правової відповідальності. Таким чином, виходячи з принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України), сторони самостійно вправі встановлювати строк будівництва. Якщо в договорі терміни не встановлені, підрядчик зобов\’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумний термін, відповідно до суті зобов\’язань, характеру й обсягам роботи і звичаям ділового звертання.

Ціна договору визначається згідно кошторису (ст. 877, 844 ЦК України).

2. За змістом ч. 1 коментованої статті предметом будівельного підряду є одержаний в процесі виконання договору будівельного підряду результат робіт у вигляді завершеного будівництвом об\’єкту або закінчених будівельних робіт, які виконані підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника та прийняті і оплачені останнім. Ч. 2 коментованої статті визначено перелік видів будівельних робіт на проведення яких укладається даний договір, а саме: нове будівництво, капітальний ремонт, реконструкція (технічне переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, жилих будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов\’язаних із місцем знаходження об\’єкта.

Поточний ремонт – це комплекс ремонтно-будівельних робіт з метою відновлення його конструкцій і систем інженерного устаткування, а також підтримання експлуатаційних якостей, не пов\’язаних зі зміною основних техніко-економічних показників.

Капітальний ремонт будівлі – комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов\’язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного устаткування без заміни будівельних габаритів об\’єкта і його техніко-економічних показників (див. лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 червня 2001 р. N 8/8-240). Реконструкція може виступати як оновлення, перебудова, реставрація споруди, будівлі тощо.

3. Правове регулювання договору будівельного підряду здійснюється відповідно до положень ЦК України, якщо інше не встановлено законом. Норми § 3 \”Будівельний підряд\” гл. 61 ЦК України, являючись спеціальними, мають більшу юридичну силу, ніж правила § 1 \”Загальні положення про підряд\” гл. 61 ЦК України. Так, до договору будівельного підряду положення § 1 гл. 61 ЦК України та інші положення ЦК України застосовуються, якщо інше не передбачено § 3 гл. 61 ЦК України. Однак, відповідно до ч. 3 коментованої статті якщо нормами інших законів встановлені інші положення ніж в ЦК України то перевага надається спеціальним законам перед загальними нормами ЦК України. Такими законами можна вважати ГК України (статті 317 – 324), Повітряний кодекс України, Закон України \”Про основи містобудування\” від 16.11.92 року N 2780, Закон України \”Про інвестиційну діяльність\” від 18.09.91 року N 1560, Закон України \”Про архітектурну діяльність\” від 20.05.99 року N 687, Закон України \”Про планування і забудову територій\” від 20.04.2000 року N 1699 тощо. Зокрема, глава 33 ГК України \”Капітальне будівництво\” регулює підрядні відносини в капітальному будівництві. Зі змісту статті 317 ГК України випливає, що предметом договору підряду у капітальному будівництві є будівництво об\’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, тощо, які виконуються суб\’єктами господарювання для інших суб\’єктів господарювання або на їх замовлення, які здійснюються на умовах підряду. Вказане положення тісно пов\’язане з положенням ЦК України про предмет договору будівельного підряду (стаття 875 ЦК України), оскільки предмети договорів будівельного підряду та договору на капітальне будівництво стосуються ідентичних видів будівельних робіт. Таким чином, норми ГК України застосовуються в тому випадку коли сторонами договору виступають суб\’єкти господарювання. Норми ГК України про капітальне будівництво та норми ЦК України про підряд кореспондуються між собою, оскільки ч. 2 ст. 317 ГК України передбачає, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Крім того, необхідно відзначити, що буквальне положення в ЦК України щодо відсилки тільки до ЦК України та законів не охоплює велику кількість підзаконних нормативних актів, які визначають питання договору підряду в будівництві, зокрема до таких належать постанови КМУ \”Про затвердження Порядку здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов\’язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об\’єктів\” від 12.05.2004 року N 609, \”Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві\” від 01.08.2005 року N 668, \”Про затвердження Типового концесійного договору на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги\” від 04.10.2000 N 1519, \”Про затвердження Методики розрахунку платежів за надання концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг\” від 12.03.2003 року N 319, накази Державного комітету України з будівництва та архітектури, тощо. Тобто існує правова колізія щодо можливості застосування підзаконних нормативних актів до відносин в сфері будівельного підряду наряду з законами та ЦК України.