Науково-практичний коментар до ст. 877 Цивільного кодексу України

 

1. Підрядник зобов\’язаний здійснювати будівництво та пов\’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов\’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов\’язана надати відповідну документацію.

3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв\’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов\’язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов\’язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

4. Якщо підрядник не виконав обов\’язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв\’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об\’єкта будівництва.

Коментар:

1. Здійснення будівництва та пов\’язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов\’язковими та являються невід\’ємною частиною цього договору.

Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов\’язаний з технічною документацією. Робота за договором будівельного підряду виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути: 1) приблизним – в який у процесі будівництва можна вносити зміни. Тобто, приблизний кошторис передбачає його уточнення в процесі виконання робіт у залежності від реальних умов будівництва. Уточнення приблизного договірного кошторису здійснюється в порядку, передбаченому договором. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв\’язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов\’язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов\’язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. 2) твердим – зміни в який можуть вноситься лише за погодженням сторін. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Твердий кошторис, як правило, не передбачає його зміни після погодження сторонами, у разі ж перевищення твердого кошторису усі пов\’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Необхідно також відзначити, що у відповідності зі статтями 8, 15 Закону України \”Про інвестиційну діяльність\” від 18.09.91 р. N 1560-XII будівельні роботи підлягають державній експертизі. Так, ч. 1 статті 8 зазначеного Закону вказує, що інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов\’язаний одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво; одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог. З обліком викладеного при здійсненні будівництва об\’єктів за рахунок інших джерел фінансування рішення щодо порядку визначення вартості будівництва приймається інвестором. Обов\’язковій державній експертизі у повному обсязі підлягають інвестиційні програми та проекти будівництва, що здійснюються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій. Інвестиційні програми та проекти будівництва, що здійснюються за рахунок інших джерел фінансування, підлягають експертизі згідно з частиною першою статті 8 даного Закону. Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва виконується комплексно спеціалізованою державною організацією, яка утворюється і діє у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 15 зазначеного Закону).

Загальна вартість робіт, що підлягає відшкодуванню замовником підряднику визначається на підставі врахування вартості окремих видів робіт, передбачених технічною документацією. Технічна документація і кошторис розробляються відповідно до нормативно-правових актів, яким регулюються питання в сфері будівництва та проведення будівельних робіт. Зокрема, розробка кошторисної документації провадиться згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 174 від 27.08.2000 року, Правилами визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України, ДБН Д.1.1-7-2000 та іншими нормативно-правовими актами залежно від виду робіт. ДБН Д.1.1-1-2000 носять обов\’язковий характер при визначенні вартості будівель (об\’єктів), будівництво яких здійснюється з залученням бюджетних засобів чи коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По будівлях, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їхнє застосування обумовлюється договором.

Пункт 2 частини 1 коментованої статті встановлює, що всі роботи, визначені в проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації) повинні бути виконані підрядником, якщо інше не передбачено в договорі, тобто сторони в силу диспозитивності вказаного положення можуть в договорі передбачити інші умови (наприклад, окремий перелік робіт може бути виконаний як замовником так і третьою особою).

2. Ч. 2 коментованої статті зобов\’язує сторони договору визначити в договорі склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також яка із сторін і в який строк зобов\’язана надати відповідну документацію. Згідно ч. 1 ст. 875 ЦК України виконання роботи підрядником відбувається за завданням замовника. Завдання замовника визначає основні параметри об\’єкта будівництва (призначення будинку, вимоги вогнестійкості конструкцій, довговічність будинку, технологічні процеси і т. д.), разом з тим детальне їхнє пророблення відбувається в технічній документації на об\’єкт будівництва, розроблювальної спеціалізованими проектувальними організаціями. За замовленням замовника така спеціалізована проектувальна організація розробляє проектну документацію згідно вихідних даних на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови, яка потім затверджується замовником у встановленому законом порядку.

Спеціалізована проектна організація повинна мати відповідну ліцензію відповідно до ст. 9 Закону України \”Про ліцензування певних видів господарської діяльності\” від 01.06.2000 р. N 1775.

Для розробки проектної документації замовник зобов\’язаний надати проектній організації (яка надалі може бути і підрядником будівництва) необхідну інформацію, погодити з проектними організаціями графіки розробки і видачі документації. Крім того, замовник укладає договори на виконання необхідних для складання проектної документації проектно-дослідницьких, конструкторських, науково-дослідних і інших робіт і послуг; погоджує з проектними організаціями.

Проектна документація до її затвердження підлягає державній експертизі відповідно до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1269.

Зобов\’язання щодо надання проектно-кошторисної документації лежить на замовникові, якщо інше не передбачено в договорі. Окрім визначення складу і змісту проектно-кошторисної документації сторони при укладенні договору повинні розподілити між собою зобов\’язання щодо переліку та строку її надання.

3. Згідно ч. 3 коментованої статті підрядник у випадку виявлення в ході будівництва не врахованих проектною документацією робіт і необхідності у зв\’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису зобов\’язаний повідомити про це замовника. Конкретний строк для відповіді замовника зазначеною статтею не встановлений, тільки дана вказівка щодо розумного строку, а також не зазначено, як повинен себе вести підрядник до отримання такої відповіді від замовника. Тобто, можна зробити висновок, що підрядник може як починати так і не починати виконання відповідних робіт.

В разі неодержання у розумний строк відповіді на повідомлення від замовника підрядник зобов\’язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

4. В разі невиконання підрядником обов\’язків, передбачених ч. 3 даної статті, він позбавляється права вимагати від замовника оплати за виконання ним додаткових робіт і відшкодування викликаних цим збитків. Підрядник, який виконав додаткові роботи без погодження з замовником, може вимагати їх оплати і відшкодування завданих цим збитків, тільки якщо доведе необхідність негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв\’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об\’єкта будівництва.