Науково-практичний коментар до ст. 879 Цивільного кодексу України

 

1. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов\’язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

2. Підрядник, який зобов\’язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

3. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

4. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об\’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

5. У разі руйнування або пошкодження об\’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об\’єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов\’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов\’язані з консервацією.

Коментар:

1. Ч. 1 коментованої статті встановлено загальне правило щодо покладення на підрядника матеріально-технічного забезпечення будівництва. Під матеріально-технічним забезпеченням в свою чергу розуміється надання всіх необхідних матеріалів, конструкцій, деталей та устаткування. Проте, в силу диспозитивності ч. 1 цієї статті обов\’язок щодо надання матеріально-технічного забезпечення повністю або в якійсь частині може покладатися й на замовника, що повинно бути передбачено в договорі будівельного підряду. В договорі будівельного підряду також може бути передбачено, що на замовника покладається обов\’язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

2. Ч. 2 даної статті покладає ризик неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування (їх неналежної якості) без погіршення якості робіт на підрядника в разі покладення на нього обов\’язку матеріального-технічного забезпечення будівництва. В зв\’язку з цим підрядник не зможе вимагати оплати виконаних ним робіт за договором.

3. В разі покладення за договором обов\’язку по наданню матеріально-технічного забезпечення на замовника, то згідно ч. 3 ст. 879 ЦК України у разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

4. Частина 4 ст. 879 ЦК України передбачає, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об\’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Тобто, за загальним правилом підрядник має право вимагати оплати своїх робіт після прийняття предмету договору замовником, проте сторонам також надається можливість погодити інший порядок розрахунків, передбачивши його в договорі (наприклад, оплата може проводитися поетапно проміжними платежами за етапи, черги будівництва, пускові комплекси чи окремі види робіт, тощо або може бути сплачений аванс і т. п.).

5. Частина 5 коментованої статті передбачає виняток із загальних правил оплати виконаних робіт, коли підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, а саме, в разі руйнування або пошкодження об\’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об\’єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, якщо інше не встановлено договором.

6. Спеціальний порядок оплати виконаних робіт встановлений в разі консервації об\’єкта. Консервація об\’єкта будівництва – це комплекс будівельних робіт, призначених для збереження об\’єкта, на якому припинено або не ведеться будівництво на певний час, що включають тимчасові або постійні дії, захисні та конструктивні заходи, які перешкоджають його руйнуванню. Причинами консервації можуть виступати рішення компетентних державних органів, відсутність фінансування і т. п. В разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов\’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов\’язані з консервацією. У випадку консервації об\’єкта забудовник (замовник) зобов\’язаний здати інспекції дозвіл на виконання будівельних робіт і розпорядницький документ про консервацію об\’єкта.

При цьому, відмітимо, що консервація будівництва не припускає повного припинення робіт, а тільки лише припиняє їх на час. Після припинення обставин, що послужили підставами консервації, будівельні роботи на об\’єкті можуть бути відновлені, і, як наслідок, може бути знову укладений договір будівельного підряду. У той же час сторони можуть додатковою угодою до діючого договору будівельного підряду закріпити обов\’язок підрядника після скасування консервації відновити договір на попередніх або інших умовах. Це обумовлено тим, що чинне цивільне законодавство не містить імперативної норми, що пов\’язувала б консервацію з підставою обов\’язкового припинення договірних відносин сторін.