Науково-практичний коментар до ст. 886 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 886 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 886 Цивільного кодексу України

Стаття 886. Відповідальність замовника
1. У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов\’язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Коментар:
 
За невиконання або неналежне виконання обов\’язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню) передбачену договором, а також відшкодовує збитки, у сумі, не покритою неустойкою, що виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті чи ушкодженні її майна.
П. З ст.2 Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об\’єктів» встановлено, що у разі недотримання зобов\’язання щодо стягнення неустойки, сума неустойки (пені), що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як зі сторони, яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов\’язань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду (контрактом) строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядникові за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази. Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим змінам.
Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом ЗО календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніше як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).
Тобто, дана стаття встановлює відповідальність замовника в разі невиконання або неналежного виконання умов договору (наприклад, несвоєчасна поставка матеріалу, устаткування тощо). Як і ч. 2 ст. 883 ЦК України, коментована норма встановлює диспозитивність визначення такого способу забезпечення виконання зобов\’язань як неустойка, тобто сторони можуть домовитися про сплату неустойки (розмір, порядок оплати), закріпивши такі положення в договорі або керуючись нормами, встановленими законодавством. Правові норми щодо відповідальності підрядника та замовника закріплені в проекті Закону України \”Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об\’єктів\”, який прийнятий за основу Постановою Верховної Ради України N 1257-XIV 01.12.99 року. Незалежно від сплати неустойки також замовник відшкодовує збитки в повному обсязі за порушення умов договору. Дія вказаної статті може не наступати в разі, якщо замовник доведе, що порушення договору сталося не з його вини. Проте, обов\’язок такого доказування покладається на замовника.