Науково-практичний коментар до ст. 913 Цивільного кодексу України

 

1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення).

2. Відносини організацій, підприємств транспорту, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються за домовленістю між ними.

Коментар:

1. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні є одним із самостійних договорів перевезення. Його значення і роль полягають в правовому регулюванні процесу перевезення, в якому приймають участь два або більше видів транспорту, а також пояснюється різноманітністю транспортної системи держави та різним її технологічним рівнем, що відповідно створює об\’єктивну неможливість задоволення вимог споживачів одним видом транспорту.

Перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні регулюється як ЦК України (ст. 913 ЦК України) і транспортним законодавством (ст. 79 – 99 СЗ України, ст. 56 ЗУ \”Про автомобільний транспорт\”, однак в КТМ України та ПК України норми про пряме змішане перевезення відсутні), а також правилами змішаних перевезень вантажів, які затверджуються відповідними транспортними міністерствами (наприклад, Правила перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 28 травня 2002 року), так і за домовленістю між сторонами.

Відповідно до ч. 1 коментованої статті, основна особливість договору перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти в прямому змішаному сполученні полягає в тому, що перевезення здійснюється кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом. Договір перевезення в прямому змішаному сполученні укладається одночасно і безпосередньо між відправником вантажу і транспортним підприємством – перевізником, який є законним представником усіх транспортних організацій, віднесених до даного виду сполучення. Особливість даного договору полягає, також, в його змісті, зокрема, у мовах договору: про строк доставки вантажу, який збільшується на час, необхідний для переміщення вантажу з одного транспорту на інший; про забезпечення збереження вантажу із урахуванням того, що цей обов\’язок поділяється серед усіх транспортних організацій, які приймають участь у процесі перевезення; про сплату провізної плати та всіх необхідних платежів.

2. В ч. 2 коментованої статті зазначається, що відносини організацій, підприємств транспорту, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються за домовленістю між ними. Тобто перевізники (як початковий, так і наступні) розподіляють між собою обов\’язки щодо вивантаження (завантаження) вантажу, вивезення вантажу зі станції, порту, пристані, зберігання вантажу тощо.