Науково-практичний коментар до ст. 923 Цивільного кодексу України

 

1. У разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов\’язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Коментар:

В ст. 923 ЦК України передбачається відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу. Так, відповідно до коментованої статті, у разі прострочення доставки вантажу перевізник несе відповідальність у формі відшкодування другій стороні збитків, завданих порушенням строку перевезення. Однак дана норма Кодексу застосовується тоді, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами). Так, на автомобільному, річковому, залізничному транспорті за прострочення доставки вантажу транспортні підприємства або організації сплачують вантажоодержувачам штраф (п. 138 САТ УРСР; ст. 188 СВВТ СРСР; п. 116 СЗ України). Наприклад, пароплавство несе відповідальність за прострочення доставки вантажу у формі сплати штрафу вантажоодержувачу у розмірі: 10 % провізної плати за прострочення до 1/10 строку; 20 % провізної плати за прострочення до 2/10 строку; 30 % провізної плати за прострочення до 3/10 строку; 40 % провізної плати за прострочення до 4/10 строку; 50 % провізної плати, якщо прострочення перевищує 4/10 строку (п. 188 СВВТ СРСР).

Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу має місце у випадках винного недотримання строку доставки, встановленого за правилами ст. 919 ЦК України (див. коментар). Тому у разі доведення перевізником відсутності своєї вини за прострочення доставки вантажу він звільняється від відповідальності. Транспортні кодекси (статути) закріплюють обставини звільнення перевізника від відповідальності за прострочення доставки вантажу. Так, при повітряному перевезенні перевізник звільняється від відповідальності, якщо доведе, що ним було вжито всіх необхідних заходів для запобігання прострочення або що таких заходів неможливо було вжити, а також якщо прострочення сталося внаслідок несприятливих метеорологічних умов (ст. 94 ПК України); при річковому перевезенні, – якщо: а) прострочення мало місце внаслідок обставин, яких перевізник не міг запобігти і усунення яких від нього не залежало; б) за наявності повідомлення про зниження руху, опублікованого у встановленому порядку; в) вантажоодержувач не вивіз доставлений з простроченням вантаж протягом доби, а за судовим відправленням – протягом 3-х діб після оголошення чи повідомлення про прибуття його чи не прийняв плот протягом доби з дня закінчення буксирування; г) вантажоодержувач протягом 24 годин з моменту прибуття судна не прийняв його під вивантаження (п. 189 СВВТ СРСР); на залізничному транспорті законодавець передбачає наступні обставини: а) якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха; б) або з інших, не залежних від залізниці обставин (п. 116 СЗ України).