Науково-практичний коментар до ст. 941 Цивільного кодексу України

1. За згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання.

Коментар:

Зберігання індивідуально визначених речей в науковій літературі прийнято називати \”регулярним\” зберіганням, а речей родових – \”іррегулярним\”.

Очевидно, одним з не багатьох випадків правомірного відступу від положень коментованої статті є змішування зберігачем речей, визначених родовими ознаками, без згоди поклажодавця у разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження таких речей. В інших випадках, за загальним правилом, зберігач змішувати вказаних речей на власний розсуд не може.

В контексті коментованої статті слід нагадати, що згідно положень 423 ЦК УРСР, за відсутності іншої домовленості сторін, визначені родовими ознаками речі, що передавались на схов (\”зберігання\” – за ЦК України), переходили у власність охоронця (\”зберігача\” – за ЦК України).

Чинна редакція коментованої статті не містить положень про перехід до зберігача права власності на речі, визначені родовими ознаками, при їх переданні на зберігання.

Водночас, на переконання деяких аналітиків (див., наприклад, \”Бухгалтер\”, N 20, 2004 р., с. 48), аналіз коментованої статті, а також статей 949, 958 ЦК України свідчить про певну вірогідність \”розширеного\” тлумачення органами ДПА змісту коментованої статті, так, що внаслідок прийняття таких речей на зберігання зберігач набуває на них права власності.

У зв\’язку з вищезазначеним в договорах зберігання речей, визначених родовими ознаками, доцільним вдається прямо вказувати, що до зберігача право власності на вказані речі не переходить.