Науково-практичний коментар до ст. 953 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 953 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 953 Цивільного кодексу України

Стаття 953. Повернення речі на вимогу поклажодавця
 
1. Зберігач зобов\’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Коментар:
Поклажодавець має право забрати річ у зберігача протягом всього строку зберігання, а після його закінчення стає зобов\’язаний це зробити (стаття 948 ЦК України). Забравши річ у зберігача до закінчення строку зберігання поклажодавець зобов\’язаний сплатити зберігачеві частину обумовленої сторонами плати за зберігання, пропорційно фактичному строку зберігання (стаття 946 ЦК України).
На випадок звернення поклажодавця до зберігача з вимогою повторно прийняти річ на зберігання після того, як поклажодавець достроково її забрав, але до спливу строку зберігання, доцільним вдається включати у договори зберігання умову про те, що у разі повернення речі поклажодавцю на вимогу останнього до закінчення строку зберігання дія договору зберігання припиняється за виключенням його умов про оплату послуг по зберіганню, дія яких припиняється після їх виконання у повному обсязі.
 
Крім цього, необхідно додати наступне.
 
Із ст. 953 ЦК прямо випливає право поклажодавця в будь-який час забрати річ, передану на зберігання. Зберігач на вимогу поклажодавця зобов\’язаний по­вернути річ, хоча б строк зберігання і не закінчився.
 
У разі, якщо поклажодавець достроково забрав річ, яка раніше була передана на зберігання, зберігач має право на пропорційну частину плати за зберігання. Відповідальність у вигляді відшкоду­вання збитків (неотриманого доходу у вигляді плати за зберігання за період збері­гання, що залишився) поклажодавець, який забрав річ до спливу строку зберігання, не несе, оскільки відповідальність наступає у разі порушення зобов\’язання, а по­клажодавець, який достроково забрав річ, лише реалізував своє право, а не порушу­вав зобов\’язання. Цивільне законодавство встановлює правила про відшкодування збитків за відсутності порушення. Але ж такого положення стосовно випадків, які розглядаються, не передбачено