Науково-практичний коментар до ст. 967 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 967 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 967 Цивільного кодексу України

Стаття 967. Зберігання речі у ломбарді
 
1. Договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції.
2. Ціна речі визначається за домовленістю сторін.
3. Ломбард зобов\’язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки.
Коментар:
 
Послуги зі зберігання речей ломбардами можуть оформлюватись окремим договором зберігання, а можуть надаватись в межах зобов\’язань з застави майна, яким забезпечено виконання зобов\’язань за договором позики, чи іншим укладеним з ломбардом договором.
Так, відповідно до статті 587 ЦК України, володілець предмета застави зобов\’язаний вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, і може при зверненні стягнення на неї компенсувати з її вартості власні витрати на утримання заставленого майна. Такі відносини мають характер безоплатного договору зберігання, за яким поклажодавець хоч і не оплачує послуги по зберіганню, але зобов\’язаний компенсувати зберігачеві витрати на зберігання речі, згідно статті 947 ЦК України. Водночас, відсутність плати за зберігання у вказаному випадку не тягне негативних податкових наслідків, що виникають у разі укладення безоплатного договору зберігання (див. коментар до ст. 946 ЦК України).
Між іншим, вимогою для набуття ломбардом статусу фінансової установи є наявність у нього власного або орендованого приміщення площею не менше ніж 5 квадратних метрів, призначеного для надання фінансових послуг та супутніх ломбардних послуг, у тому числі окремого приміщення для зберігання заставленого майна, яке повинне бути обладнане необхідними засобами безпеки, зокрема охоронною сигналізацією та/або відповідною охороною, згідно Положення про порядок внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 грудня 2003 р. N 170. Пересвідчитись у відповідності приміщень ломбарду вказаним вимогам варто кожній особі, що має намір укласти з ломбардом договір зберігання.
Послуги ломбардів виключено з переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню. Окрім того, діяльність ломбардів з надання фінансових послуг не підлягає ліцензуванню. Таким чином, для надання фінансових послуг ломбард повинен мати чинне свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.
Частиною 1 коментованої статті встановлено, що договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції, водночас, зміст такої квитанції ЦК України не встановлено, тому поклажодавцеві при укладенні договору зберігання з ломбардом варто уважно поставитись до цього документа і вимагати включення до нього якомога більшої кількості відомостей про товар, що передається на зберігання.
 
Крім цього, варто додати наступне.
 
Діяльність ломбарду пов\’язанна з основною його діяльністю — видачею призначених для особистого споживання кредитів. Зберігання в данному випадку виступає як додаткове зобов\’язання. Договір із зберігання в ломбарді є двостороннім і сплатним (навіть у випадку, коли не визначається оплата послуг за зберігання, вона враховується при оплаті послуг ломбарду). Суб\’єктами даного договору виступають, з одного боку, спеціалізована організація — ломбард, яка отримала ліцензію на даний вид діяльності, з другого — громадяни, яким належать на праві приватної власності речі. Укладення договору зберігання підтверджується видачею поклажодавцю іменної квитанції, яка не може передаватися іншим особам. Це не обмежує права поклажодавця доводити наявність між сторонами відносин по зберіганню, навіть і не маючи квитанції, з тим, однак, що на підтвердження відповідного факту можуть бути надані інші письмові докази.
Сторони за взаємною згодою проводять оцінку речей, що здаються на зберігання. Окремо передбачено, що така оцінка повинна бути проведена відповідно до цін на речі такого роду і якості, що існують на ринку на момент і в місці їхнього прийняття на зберігання.
На ломбард покладається обов\’язок страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок прийняті ним на збереження речі в повній сумі, виходячи з оцінки, здійсненої відповідно до передбаченого вище порядка.
Обов\’язки ломбарду по зберіганню в зазначених випадках закладених речей безпосередньо пов\’язані з його положенням як заставоутримувача. З цієї причини зберігання предметів застави, що забезпечують виданий ломбардом кредит, регулюється ст.587 ЦК. Ломбард як професійний зберігач відповідає за втрату, нестачу й ушкодження речей, крім випадків, коли він доведе, що це відбулося внаслідок однієї з трьох обставин: у результаті непереборної сили; внаслідок властивостей речі, про які зберігач, приймаючи її на збереження, не знав і не повинен був знати; наміру чи грубої необережності поклажодавця.
У випадку прийняття речі під заставу, для звільнення себе від відповідальності за втрату, нестачу й ушкодження речі ломбард має довести, що це відбулося внаслідок непереборної сили. Ломбард зобов\’язаний застрахувати речі, прийняті на зберігання на користь поклажодавця, та зберігати невитребувану річ на тих самих умовах протягом трьох місяців після закінчення строку зберігання.
 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code