Науково-практичний коментар до ст. 971 Цивільного кодексу України
Стаття 971. Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком
1. До договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).
Коментар:
Статті 969-971 ЦК визначають особливості зберігання за допомогою банківського сейфа.
Відповідно до ч. 1 ст. 969 ЦК під «цінностями» слід розуміти цінні папери, дорогоцінні метали і каміння, інші дорогоцінні речі, у тому числі документи (маються на увазі документи, з якими пов\’язані права на відповідні цінності).
Статті 970 і 971 ЦК розрізняють договори зберігання з умовою поміщення цінностей у сейф (частину сейфа, у спеціальне приміщення) і без такої умови.
Договір з банком без зазначеної умови відповідає всім ознакам звичайного договору зберігання (ст. 936 ЦК). Відповідно, до нього застосовуються загальні положення про зберігання. Єдина спеціальна норма міститься в ч.З ст. 969 ЦК і стосується форми договору. Мається на увазі, що підтвердженням укладення зазначеного договору є іменний документ. Цей документ не є цінним папером та товаророзпорядчим документом. За своєю природою він схожий на складський документ при зберіганні на товарному складі чи з іменною квитанцією при зберіганні в ломбарді. Банк, у свою чергу, зобов\’язаний видати цінності, що знаходяться на зберіганні, в обмін на документ. При відмові клієнта повернути іменний документ банку, той вправі затримати виконання. Нарешті, в силу ст.545 ЦК перебування іменного документа в банку засвідчує, поки не доведене інше, що зобов\’язання зберігача припинилося.
Банк може обмежити свої обов\’язки наданням у користування сейфа, не приймаючи на себе обов\’язку забезпечити схоронність його вмісту. До договору про надання банківського сейфа у користування іншій особі без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила цього Кодексу про майновий найм (оренду). У цьому випадку банк несе відповідальність лише за забезпечення охорони. З урахуванням цього банк несе відповідальність лише за наслідки своїх винних дій. Це змішаний договір, який включає в себе елементи оренди (сейф надається в користування клієнту без контролю з боку банка за його вмістом) та послуг з охорони (банк зобов\’язаний забезпечити неможливість доступу до сейфу сторонніх осіб за винятком клієнта).
Вказівка у коментованій статті про поширення на вказані у ній відносини положень ЦК України про договір оренди пояснюється суттєвим звуженням обсягу обов\’язку банку по забезпеченню схоронності речі, поміщеної у сейф, а також свідчить про непоширення на такі відносини загальних положень про зберігання, передбачених параграфом 1 глави 66 ЦК України.
У передбаченій коментованою статтею договірній конструкції банк не зобов\’язується забезпечити схоронність речі, що поміщена у сейф, проте повинен гарантувати належний стан (справність) такого сейфу, відсутність можливості доступу третіх осіб до нього, а також повинен надати інші гарантії відповідності сейфу його цільовому призначенню, однак для покладення таких зобов\’язань на банк вони мають бути передбачені у відповідному договорі, оскільки законодавчо у достатньому обсязі вони не врегульовані.
Leave a Reply