Науково-практичний коментар до ст. 973 Цивільного кодексу України

 

1. Якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є ця організація.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов\’язаний вжити усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі.

2. Положення цієї статті застосовуються у разі зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, в закладах охорони здоров\’я та інших закладах.

Коментар:

Аналіз коментованої статті у її системному зв\’язку з положеннями статті 937 ЦК України дозволяє стверджувати, що звичайним для цього виду зберігання є видача поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання.

Водночас, проблемою передбаченої коментованою статтею договірної конструкції є те, що номерний жетон чи інший знак, що посвідчує прийняття речі на зберігання, не може містити відомостей про таку річ, у зв\’язку з чим поклажодавцеві, зазвичай, важко довести те, що на зберігання була передана та сама річ, про втрату якої він стверджує.

Згідно частини 3 статті 949 ЦК України тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків. Таким чином при поверненні іншої речі, ніж була передана на зберігання, поклажодавцеві варто скористатись свідченням свідків про те, яка саме річ була передана на зберігання.

У тому разі, якщо річ не повернуто взагалі, то це свідчить про втрату переданої речі. Можливість свідчення свідків для доведення того, яка саме річ втрачена, на такий випадок ЦК України не передбачена, проте такий засіб доказування у цивільному процесі є допустимим, особливо в умовах відсутності інших.