Науково-практичний коментар до ст. 985 Цивільного кодексу України

 

1. Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов\’язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

2. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

3. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Коментар:

Коментована стаття надає право страхувальнику ввести у страхові відносини додаткового суб\’єкта, який отримує статус третьої особи в розумінні статті 636 ЦК України, тобто особи, яка хоча і не є стороною в договорі, набуває права вимагати виконання зобов\’язання на свою користь.

Стаття 3 Закону \”Про страхування\” виділяє два види третіх осіб у страховому зобов\’язанні. По-перше, це застраховані особи, під якими слід розуміти фізичних осіб, у житті яких можуть трапитися події, які тягнутимуть за собою обов\’язок страховика здійснити страхові виплати такому застрахованому або вигодонабувачу (наприклад, медичне страхування роботодавцем своїх працівників). Однією з таких подій коментована стаття визначає досягнення застрахованою особою певного віку. Введення застрахованої особи до кола суб\’єктів відносин страхування допускається тільки за її згодою. Застраховані особи можуть набувати прав і обов\’язків страхувальника згідно з договором страхування.

За загальним правилом, страхувальник вправі замінювати застрахованих осіб протягом дії договору страхування. Однак така заміна пов\’язана із зміною договору страхування, зачіпаючи інтереси страховика (наприклад, із врахуванням стану здоров\’я або віку нового застрахованого збільшується вірогідність настання страхового випадку), тому для здійснення заміни страхувальник має отримати згоду страховика, якщо інше не випливає із договору страхування.

Друга група третіх осіб у договорі страхування – це вигодонабувачі. Закон \”Про страхування\” (ст. 3) розрізняє вигодонабувачів у договорах особистого страхування та майнового страхування. У відносинах особистого страхування вигодонабувачами є особи, призначені страхувальником за згодою застрахованої особи для отримання страхових виплат. У майновому страхуванні та страхуванні відповідальності вигодонабувачами визнаються особи, призначені страхувальником для отримання страхового відшкодування, які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку.

Страхувальники вправі здійснювати заміну вигодонабувачів за власною волею, але тільки до настання страхового випадку. Разом з тим, це правило є диспозитивним, оскільки інше дозволяється встановлювати договором страхування.

Для того, щоб вигодонабувач міг отримати захист свого права, що випливає із договору страхування, він має виразити на це свою волю, тобто подати страховику відповідну заяву, надати повідомлення страхувальнику тощо. В противному випадку носієм відповідного права продовжує бути страхувальник.

Слід також зазначити, що на страхові відносини за участю вигодонабувача розповсюджуються положення ч. 3 ст. 636 ЦК, відповідно до якої з моменту вираження вигодонабувачем наміру скористатися своїм правом страховик та страхувальник не можуть розірвати або змінити договір без його згоди, якщо інше не встановлено договором або законом.