Науково-практичний коментар до ст. 996 Цивільного кодексу України
Стаття 996. Наслідки визнання страхувальника – фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності
1. Права та обов\’язки страхувальника – фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, здійснюються її опікуном з моменту визнання особи недієздатною.
Договір страхування відповідальності фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, припиняється з моменту визнання особи недієздатною.
2. Страхувальник – фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена судом, здійснює свої права та обов\’язки страхувальника лише за згодою піклувальника.
Коментар:
1. Як і інші права та обов\’язки недієздатної особи, її права та обов\’язки, що ґрунтуються на договорі страхування майна, здійснюються опікуном. Це стосується і випадків, коли особа визнана недієздатною в період дії договору страхування майна. Якщо ж особа є страхувальником у договорі страхування її відповідальності, і в період дії договору страхування ця особа визнана недієздатною, договір страхування припиняється з моменту визнання такої особи недієздатною.
Припинення договору страхування у випадку, передбаченому абзацом другим ч. 1 ст. 996 ЦК, тягне такі наслідки:
1) якщо страховий випадок настав до моменту визнання особи недієздатною (ст. 40 ЦК), виникає обов\’язок страховика виплатити страхове відшкодування, а виконується цей обов\’язок у загальному порядку;
2) якщо страховий випадок настав після моменту визнання особи недієздатною, обов\’язок виплатити страхове відшкодування на стороні страховика не виникає;
3) до моменту визнання фізичної особи недієздатною вона несе обов\’язок сплати страхових платежів, після цього моменту зазначений обов\’язок припиняється. Тому страхові платежі за період до настання зазначеного моменту можуть бути стягнені із страхувальника, а достроково внесені страхові платежі, що припадають на період після визнання особи недієздатною, мають бути повернені страхувальникові.
Припинення договору страхування відповідальності фізичної особи, що визнана недієздатною, не виключає укладення опікуном договору страхування відповідальності за шкоду, завдану недієздатною особою, що знаходиться під опікою.
2. Обмеження дієздатності фізичної особи — страхувальника не спричиняє припинення договору страхування, але страхувальник у таких випадках здійснює права та обов\’язки, що виникли на підставі договору страхування, лише за згодою піклувальника. Це спеціальне правило відповідає змісту загального правила ч. З ст. 37 ЦК.
Також додамо, що в разі визнання фізичної особи недієздатною (ст. ст. 39 – 41 ЦК), вона втрачає можливість бути самостійним учасником цивільних правовідносин та реалізовувати свої права та обов\’язки. В разі якщо така особа на момент набрання законної сили судовим рішенням про визнання її недієздатною була страхувальником за діючим договором страхування, в подальшому її права та обов\’язки здійснюються опікуном. Тобто саме опікун в інтересах підопічного має вносити страхові платежі, звертатися до страховика із заявою про здійснення страхових виплат тощо.
Оскільки недієздатна фізична особа є також неделіктоздатною, тобто не може нести відповідальність за завдану нею шкоду, договір страхування відповідальності такої фізичної особи припиняється з моменту з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною.
Страхувальник – фізична особа, дієздатність якої обмежена, здійснює свої права та обов\’язки самостійно, але лише за згодою піклувальника. Згода піклувальника може бути оформлена як письмово, так і в інший спосіб.
Leave a Reply