Науково-практичний коментар до ст. 1019 Цивільного кодексу України

 

1. Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові.

2. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі.

Коментар:

1. Для забезпечення вимог щодо оплати своїх послуг комісіонер має право притримати річ, яка за договором має бути передана комітентові третьою особою.

За змістом ч. 1 ст. 594 ЦК притримання речі може бути застосоване за таких умов: а) правомірність володіння річчю кредитором; б) річ підлягає передачі боржникові або іншій особі, вказаній ним; в) невиконання боржником зобов\’язання щодо цієї речі. Однією з істотних особливостей інституту притримання є те, що на відміну від інших способів забезпечення виконання зобов\’язань, притримання виникає не з договору, а безпосередньо із закону. Крім того, як випливає із змісту ч. 1 ст. 594 ЦК, притриманням, як правило, забезпечується виконання зобов\’язання щодо сплати грошей. Усім зазначеним ознакам відповідає притримання речі комісіонером.

Право притримання припиняється з моменту повного виконання комітентом своїх обов\’язків перед комісіонером. При невиконанні або неналежному виконанні своїх обов\’язків комітентом комісіонер згідно ст. 597 ЦК набуває права задовольнити свої вимог з вартості предмета притримання за правилами, аналогічними зверненню стягнення на предмет застави.

2. Із змісту частини другої даної статті випливає, що при оголошенні комітента банкрутом його вимоги задовольняються на засадах задоволення вимог заставодержателя (див. коментар до ст. ст. 590, 591 ЦК). Очевидно, цю норму слід розуміти як таку, що поширюється на відносини, коли процедура банкрутства комітента вже розпочалася, адже законодавством про банкрутство встановлюється певний строк для заявлення кредиторами майбутнього банкрута своїх вимог, пропуск якого призводить до їх погашення.