Науково-практичний коментар до ст. 1045 Цивільного кодексу України

 

1. Особливості управління цінними паперами встановлюються законом.

Коментар:

1. ЦК України у ст. 1045 містить правило, згідно з яким особливості управління цінними паперами встановлюються законом. Передача в управління цінних паперів має певні особливості, обумовлені їх подвійною правовою природою, що знайшло відображення в існуванні прав на цінні папери і прав з цінних паперів.

Поняття управління цінними паперами в законодавстві визначається через категорію \”діяльність з управління цінними паперами\”.

Поняття та умови здійснення діяльності з управління цінними паперами визначаються Законом України \”Про цінні папери та фондовий ринок\” від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону діяльність з управління цінними паперами – діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Згідно з цим Законом діяльність з управління цінними паперами є одним із видів професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.

Не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами провадження юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі- продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами.

Актуальним є питання щодо відмежування діяльності з управління цінними паперами від суміжних правових конструкцій, предмет яких також становить управління цінними паперами. Одне із таких питань пов\’язане із співвідношенням статусу управителя цінними паперами та інвестиційного консультанта.

В доктрині інвестиційним консультантом визнається особа, яка не володіє цінними паперами, але здійснює ініціювання прийняття рішень про вкладення цінних паперів в об\’єкти інвестування. Законодавство прямо не регулює статус інвестиційних консультантів, які у правозастосовній практиці нерідко залучаються з метою переоформлення фактично відносин з управління цінними паперами у брокерські, агентські тощо відносини з цінними паперами.

У зв\’язку з відсутністю чіткого нормативного регулювання положення законодавства про управління цінними паперами доцільно нормативно закріпити поняття, статус інвестиційного інвестиційного консультанта і поширити на нього положення управителя цінними паперами, з урахуванням особливостей статусу інвестиційного консультанта.

2. Діяльність з управління цінними паперами може провадитися торговцями цінними паперами – господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Управління ціннми паперами, як вид професійної діяльності на фондовому ринку, торговець цінних паперів здійснює на підставі договору управління цінними паперами, на який поширюються положення глави 70 ЦК, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами.

Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України, цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами.

Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом – фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін.

Договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами.

Договір про управління цінними паперами укладається з торговцем цінними паперами в письмовій формі.

3. Сторонами цього договору є установник (юридична особа, фізична особа) та управитель (торговець цінними паперами).

За договором управління цінними паперами управителем цінних паперів повинен бути професійний учасник ринку цінних паперів. Професійний учасник цінних паперів – юридична особа, яка здійснює певний вид (види) професійної діяльності на ринку цінних паперів на підставі отриманої ліцензії.  

Ліцензованим видом професійної діяльності є діяльність з управління іпотечним покриттям. (Рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України \”Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на здійснення діяльності з управління іпотечним покриттям та її анулювання\” N 2009 від 09.10.2007 р.). Ліцензію на здійснення такої діяльності має право отримати небанківська фінансова установа, створена згідно із законодавством України та включена в реєстр фінансових установ. Установчі документи таких управителів повинні передбачати такий вид діяльності як управління іпотечним покриттям.

4. Права та обов\’язки торговця цінними паперами-управителя щодо його клієнта, умови укладення договорів щодо цінних паперів, порядок звітності торговця перед його клієнтом (установником, вигодонабувачем), порядок і умови виплати торговцю-управителеві винагороди визначаються в договорі управління цінними паперами.

Торговець цінними паперами – управитель зобов\’язаний виконувати доручення клієнтів за договорами про управління цінними паперами на найвигідніших для клієнта умовах. Доручення клієнтів виконуються торговцем цінними паперами-управителем у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором або дорученням клієнтів.

5. В управління можуть передаватися цінні папери та/або кошти інвестування. В управління можуть передаватися цінні папери, які допускають здійснення особою-невласником від свого імені повноважень управління та зберігання, або управління, зберігання та розпорядження такими цінними паперами. Не можуть передаватися в управління чеки, депозитні та ощадні сертифікати, ощадні книжки на пред\’явника, складські свідоцтва і товаро-розпорядчі документи, за винятком їх наступного інвестування або одночасної передачі з іншими цінними паперами чи майном, які є припустимими об\’єктами управління.

Коштами інвестування визнаються грошові кошти, прийняті в управління за умови їх наступного інвестування в цінні папери, а в передбачених законодавством випадках – інше майно, що знаходиться в управлінні. Коштами інвестування вважаються також грошові кошти, які управитель отримає в результаті стягнення їх з боржника установника управління. У договір управління коштами інвестування обов\’язково включається інвестиційна декларація управителя, в якій відображаються напрями і способи інвестування грошових коштів установника, цілі інвестування, відомості про структуру активів, яку управитель збирається підтримувати протягом терміну управління.

6. Передані в управління цінні папери враховуються на рахунках у цінних паперах (депо) в депозитарії, а кошти інвестування перераховуються на рахунок управління. На рахунок управління надходять всі кошти, отримані в результаті здійснення управління, а на рахунок депо – цінні папери.

Згідно з договором про відкриття рахунку у цінних паперах зберігач відкриває на ім\’я управителя рахунок у цінних паперах, вказуючи, що рахунок відкритий для управителя, для обліку цінних паперів, що належать йому на праві довірчої власності, а також обмеження щодо цих цінних паперів.

Рахунок управління відкривається на умовах, визначених договором управління, на ім\’я управителя, в якому обов\’язково зазначається, що його володілець (розпорядник) є управителем. Управитель має право здійснювати розпорядження рахунком управління відповідно з умовами договору управління.

7. Торговець цінними паперами веде облік цінних паперів, грошових коштів окремо для кожного клієнта та окремо від цінних паперів, грошових коштів та майна, що перебувають у власності торговця цінними паперами, відповідно до вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України, а у випадках, установлених законодавством, – також з Національним банком України. На грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами в управління, не може бути звернене стягнення за зобов\’язаннями торговця цінними паперами, що не пов\’язані із здійсненням ним функцій управителя.

Для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами у банку окремо від власних коштів торговця цінними паперами, коштів інших клієнтів та відповідно до умов договору про управління цінними паперами. Торговець цінними паперами звітує перед клієнтами про використання їх грошових коштів.

Торговець цінними паперами вправі використовувати грошові кошти клієнтів, якщо це передбачено договором про управління цінними паперами.

Договором про управління цінними паперами може бути передбачено розподіл між сторонами прибутку, отриманого торговцем цінними паперами від використання грошових коштів клієнта.

Торговець цінними паперами зобов\’язаний подавати на обрану ним фондову біржу інформацію про всі вчинені ним правочини з цінними паперами в строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі.