Науково-практичний коментар до ст. 1057 Цивільного кодексу України

1. Договором, виконання якого пов\’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

2. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 – 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов\’язання, і не суперечить суті такого зобов\’язання.

Коментар:

1. Юридична природа комерційного кредитування характеризується можливістю авансування, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг. Особливість комерційного кредитування полягає в тому, що правовим діям однієї сторони, зумовленим переданням у власність грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, кореспондуються правові дії другої сторони по передачі товару, виконанню робіт або наданню послуг. Суб\’єктами комерційного кредитування можуть виступати будь-які юридичні особи та фізичні особи – підприємці. На відміну від надання позики або банківського кредиту комерційне кредитування не може бути оформлене як самостійна договірна конструкція. Здійснюється комерційне кредитування у межах відповідного зобов\’язання з реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг. Так, наприклад, на виконання зобов\’язань за договором купівлі-продажу комерційний кредит може бути наданий покупцем продавцю у формі авансу або попередньої оплати товарів і навпаки – продавцем покупцю шляхом відстрочення або розстрочення оплати товарів. При цьому товар, що передається продавцем покупцеві, може належати до категорії як родових, так і індивідуально визначених речей.

2. До комерційного кредиту застосовуються положення відповідних статей ЦК, що регулюють відносини за кредитним договором та договором позики, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов\’язання, і не суперечить суті такого зобов\’язання. Частиною 2 ст. 1057 ЦК встановлюється правило про те, що надання комерційного кредиту можливе лише у зв\’язку з виконанням певного зобов\’язання.