Науково-практичний коментар до ст. 1119 Цивільного кодексу України

 

1. У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії.

2. До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, встановлені цим Кодексом або іншим законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії.

3. Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно.

4. Визнання недійсним договору комерційної концесії має наслідком недійсність договору комерційної субконцесії.

Коментар:

Коментована стаття передбачає можливість укладення договору комерційної субконцесії, договір спрямований на виникнення другорядних зобов\’язань по використанню виключних прав. Договір комерційної субконцесії може укладатись лише у випадку, коли така можливість надана правоволодільцем у договорі комерційної концесії. Умови таких договорів повинні бути узгоджені з правоволодільцем.

Договір комерційної субконцесії не може бути укладений на строк довший ніж строк дії договору комерційної концесії.

Варто звернути увагу на те, що користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно. Так ст. 541 Цивільного кодексу України передбачає, що солідарний обов\’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов\’язання. Оскільки предметом зобов\’язання користувача та субкористувача є єдиний комплекс прав правоволодільця, то таке зобов\’язання є неподільним, а тому обидві вказані особи несуть солідарну відповідальність.

Недійсність в цілому або в частині головного договору концесії тягне за собою недійсність в цілому або у відповідній частині договору комерційної субконцесії. В той же час визнання частини або в цілому недійсним договору комерційної субконцесії не впливає на дійсність основного договору комерційної концесії.