Науково-практичний коментар до ст. 1124 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 1124 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 1124 Цивільного кодексу України

Стаття 1124. Право користувача на укладення договору комерційної концесії на новий строк
 
1. Користувач, який належним чином виконував свої обов\’язки, має право на укладення договору комерційної концесії на новий строк на тих же умовах.
2. Законом можуть бути встановлені умови, за яких правоволоділець може відмовитися від укладення договору концесії на новий строк.
Коментар:
За загальним правилом статті, що коментується, користувач за договором комерційної концесії має право на укладення договору на новий строк на тих же умовах. При цьому користувач повинен належним чином виконувати свої обов\’язки за попереднім договором.
Слід відзначити, що правоволоділець звільняється від обов\’язку поновити договірні відносини з користувачем, наприклад, в тому випадку, коли він не бажає в майбутньому укладати договір комерційної концесії ні з жодною особою.
Умови заново укладеного договору комерційної концесії повинні бути не менш сприятливими для користувача, а ніж умови договору, строк чинності якого закінчився.
 
Крім цього, додамо наступне.
 
ЦК закріплює переважне право користувача на укладення нового договору комерційної концесії на новий строк. Разом з тим, законом можуть бути передбачені умови, за яких правоволоділець може відмовитись від укладення договору концесії на новий строк. Оскільки закон не передбачає наслідків порушення переважного права на укладення договору, користувач не може в цьому випадку заперечувати дійсність договору, укладеного з правоволодільцем, або вимагати переводу прав і обов\’язків особи, з якою був укладений договір. Тому у випадку порушення правоволодільцем права користувача укладенням договору концесії з іншою особою, він зобов\’язаний відшкодувати користувачу понесені ним унаслідок цього збитки в повному обсязі, включаючи упущену вигоду (див. коментар до ст. 22 ЦК).