Науково-практичний коментар до ст. 1131 Цивільного кодексу України
Стаття 1131. Форма та умови договору про спільну діяльність
1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
2. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Коментар:
За загальним правилом, встановленим ст. 205 ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ст. 206 ЦК). Оскільки договір про спільну діяльність не виконується в момент його укладення, а також відноситься до тих правочинів, щодо яких законом встановлена письмова форма (згідно ст.208 ЦК та статті, що коментується), до цього договору застосовуються вимоги до письмової форми правочину (ст. 207 ЦК).
Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття, що коментується, не дає вичерпного переліку необхідних умов договору. Тому всі умови, які на думку сторін мають відношення до регламентації їх стосунків під час здійснення спільної діяльності, можуть бути визнані ними суттєвими і включені в текст договору. Разом з тим, з урахуванням практики застосування договорів про спільну діяльність можна дійти до висновку, що суттєвими є умови про предмет та мета договору, взаємні права та обов\’язки учасників сумісної діяльності, обов\’язки кожного з учасників; розмір та порядок внесення учасниками грошових та майнових внесків у спільну діяльність, координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, порядок наступного спільного використання майна і покриття витрат на його утримання, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій, строк дії договору та умови його припинення.
Стаття, що коментується, не ставить суворих меж до того, як наведені умови повинні бути відображеними у тексті договору, окрім випадків прямо передбачених у законі, тому вона надає сторонам право за своїм бажанням та за домовленістю між собою визначати їх зміст.
Крім цього, додамо таке.
1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі та підлягає взяттю на облік в органах податкової служби в Україні1. При взятті на облік договору про спільну діяльність її учасникам надається реєстраційний (обліковий) номер платників податків з Тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації України2. Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість присвоюється стороні, відповідальній за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.
Договори про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває у господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій, підлягають погодженню відповідними уповноваженими органами державного управління об\’єктами державної власності.
Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора підлягають державній реєстрації в Мінекономіки та його уповноважених органах5, після чого підлягають взяттю на облік в органах державної податкової служби в Україні6. Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації, один з примірників якої подається до митних органів для митного оформлення відповідного майна, другий – до органів державної податкової служби для взяття договору на облік, третій – залишається у особи, якій іншими сторонами договору доручено ведення спільних справ учасників.
2. Частина друга коментованої статті не встановлює вичерпного переліку умов, необхідних для даного виду договорів, відтак сторони вправі за власною домовленістю визначати й інші умови договору про спільну діяльність, зокрема, порядок ведення податкового обліку результатів спільної діяльності8, розмір, грошова оцінка та строки внесення вкладів, порядок використання виділеного для спільної діяльності майна, порядок прийняття учасниками рішень щодо спільних справ тощо.
Leave a Reply