Науково-практичний коментар до ст. 1133 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 1133 Цивільного кодексу України

Стаття 1133. Вклади учасників
 
1. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв\’язки.
2. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
Коментар:
 
Учасник договору простого товариства, як власник свого майна, може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Стаття, що коментується, передбачає, що учасники договору можуть робити вклади грошима, будь-яким рухомим і нерухомим майном (землею, будівлями, спорудами, обладнанням) і будь-якими пов\’язаними з ними майновими правами, акціями, облігаціями; грошовими вимогами та правом вимоги щодо виконання договірних зобов\’язань, які мають вартість; будь-якими правами інтелектуальної власності, що мають вартість, включаючи авторські права, права на винаходи, права на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, промислові зразки, ноу-хау тощо. Тобто усе майно, яке не виключено або не обмежено в цивільному обігу може бути внеском до простого товариства.
Учасники договору можуть здійснювати вклади також і трудовою участю. Трудова участь — це обумовлена договором сукупність практичних дій учасника, що полягає в безпосередньому виконанні трудових функцій для досягнення результату (мети) спільної діяльності. У коментованій статті окрім наведених видів внесків передбачено, що вкладом у спільну діяльність можуть бути також знання, ділові зв\’язки, ділова репутація тощо, вартість яких оцінюється сторонами.
Якщо договором не обумовлена вартість вкладів, то вони вважаються рівними. Таким чином, учасники мають можливість за своїм бажанням встановлювати суму, яку кожен з учасників вносить в спільну діяльність, а також форму (основні засоби, товарно-матеріальні цінності) та вартість майнових внесків учасників. Строки здійснення учасниками вкладів узгоджуються у договорі.
Угода учасників про розміри і порядок внесення внесків у загальне майно є істотною умовою договору простого товариства.
Згідно зі ст. 357 ЦК частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Тому стаття, що коментується, встановлює, що вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу проводиться за погодженням між учасниками або проводиться у порядку, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р.
Крім цього, необхідно зауважити, що окреслене частиною першою коментованої статті коло об\’єктів цивільних прав, які можуть бути вкладом учасника спільної діяльності, звужується положеннями інших законодавчих актів. Так, зокрема, вітчизняне податкове законодавство вкладами учасників спільної діяльності визнає кошти або інше майно1, а також результати робіт та послуг, оминаючи немайнові цінності. Утім, позиція щодо можливості внесення до спільної діяльності нематеріальних активів, зокрема, ділової репутації, підтримується Міністерством фінансів України.
Спірним є питання відносно внесення до спільної діяльності окремих видів майнових прав, зокрема, права на користування нафтогазоносними надрами, посвідченого спеціальним дозволом. Проти такої можливості виступають ДПА України4, Мінюст5, Мінпаливенерго6, Мінекономіки7, Мінфін8, зазначаючи, що вищевказане право є обмежено оборотоздатним, у зв\’язку із законодавчою забороною внесення до спільної діяльності спеціального дозволу, який його посвідчує9. Наведена позиція, однак, не виключає застосування договорів простого товариства у сфері нафтогазовидобування: право користування надрами не обов\’язково вноситиметься до спільної діяльності, а видобуток здійснюватиме один з її учасників, який має відповідний дозвіл.
Оскільки внесення учасником вкладу до спільної діяльності відображається в його податковому обліку в порядку, встановленому для продажу товарів (результатів робіт, послуг), то вартість зазначеного вкладу, зафіксована в договору простого товариства, включається до складу валового доходу такого учасника та, одночасно, до складу валових витрат учасника, уповноваженого на ведення спільних справ. При цьому, внесення вкладу вважається поставкою товарів (робіт, послуг), відтак оподатковується податком на додану вартість в загальному порядку. В такому випадку, у учасника, уповноваженого на ведення спільних справ, виникає право на податковий кредит.
ЦК України закріплює презумпцію рівності вартості вкладів учасників простого товариства, якщо інше не випливає із договору або фактичних обставин. На практиці, сторони в договорі, як правило, відступають від зазначеної презумпції. Фактичними обставинами, які впливають на збільшення розміру вкладу, може бути, наприклад, здійснення невідокремлюваних поліпшень виділеного для спільної діяльності майна за власний рахунок одного з учасників.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code