Науково-практичний коментар до ст. 1203 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 1203 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 1203 Цивільного кодексу України

Стаття 1203. Збільшення розміру відшкодування шкоди на вимогу потерпілого у разі зміни стану його працездатності
 
1. Потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди.
Коментар:
 
1. Як зазначалося в коментарі до ст. 1197 ЦК, розмір відшкодування шкоди, за­вданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров\’я, визначається з урахуванням про­цента втрати професійної працездатності. У подальшому працездатність потерпілого може знизитись. Відповідно до ст. 1203 ЦК у таких випадках потерпілий має право на відповідне збільшення розміру відшкодування. При цьому у ст. 1203 ЦК не зазначається про причинний зв\’язок зниження працездатності потерпілого з ушкодженням здоров\’я, яке було підставою зобов\’язання відшкодування шкоди. Це дає підстави для логічного доповнення тексту ст. 1203 ЦК, за допомогою якого виявляється правовий припис, відповідно до якого наявність зазначеного зв\’язку не є необхідною для ви­никнення у потерпілого права на підвищення розміру відшкодування. Але цей право­вий припис не може застосовуватись усупереч загальному правилу ч. 1 ст. 1195 ЦК, яка визнає умовою виникнення зобов\’язання відшкодування шкоди при каліцтві або іншому ушкодженні здоров\’я наявність причинного зв\’язку між правопорушенням та шкодою. Тому і ст. 1203 ЦК підлягає застосуванню тільки у випадках, коли зниження працездатності є наслідком ушкодження здоров\’я, що було підставою відшкодування шкоди.
2. У разі зниження працездатності особи, на користь якої здійснюється відшкоду­вання шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров\’я, з інших причин, ніж це каліцтво або інше ушкодження здоров\’я, шкоду відшкодовує особа, винна у зниженні працездатності. Якщо це сталося внаслідок причин, за які ніхто не від­повідає (загальне захворювання, каліцтво або інше ушкодження здоров\’я внаслідок необережності потерпілого тощо), зниження працездатності не дає права ні на від­шкодування втрачених доходів, ні на збільшення розміру відшкодування, що уже здійснюється.
3. Увагу слід звернути і на формулювання «особа має право». З дня встановлен­ня експертизою зниження працездатності (збільшення процента втрати професійної працездатності) потерпілий отримує право на збільшення розміру відшкодування. Якщо боржник такого збільшення не здійснив, потерпілий може захищати своє право на збільшення розміру відшкодування від дня встановлення експертизою зниження працездатності.
 
Крім цього, необхідно зауважити наступне.
Коментована стаття визначає один із випадків, коли розмір відшкодування шкоди, завданої здоров\’ю особи, може бути згодом збільшено. Мова йде про зниження працездатності потерпілого порівняно із тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди. Ступінь втрати професійної працездатності, потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК – якщо шкода була заподіяна у зв\’язку з виконанням працівником трудових обов\’язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медичною експертизою – в решті випадків (п. 18 постанови Пленуму ВСУ \”Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди\”). Отже потерпілий має звернутися за відповідним висновком до МСЕК або звернутися з позовом до суду і у провадженні у справі клопотати про призначення судово-медичної експертизи.
Звернення з вимогою про збільшення розміру відшкодування шкоди є правом потерпілого. В разі невиконання такої вимоги завдавачем шкоди добровільно потерпілий вправі звернутися до суду.