Науково-практичний коментар до ст. 1207 Цивільного кодексу України

1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

2. Умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю, встановлюються законом.

Коментар:

Коментована стаття надає додаткові гарантії особам, яким завдано шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю внаслідок злочину. Потерпілий або особи, які мають право на відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого (ст. 1200 ЦК), вправі отримати відшкодування шкоди від держави за наявності таких умов:

1) Якщо шкоду завдано внаслідок злочину, але не встановлено особу, яка вчинила злочин. Дане положення є дещо суперечливим, оскільки ст. 11 КК визначає злочин як передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб\’єктом злочину. Отже суб\’єкт злочину є необхідним елементом його складу і говорити про злочин без суб\’єкта неможна. Отже в разі не встановлення особи – суб\’єкта, можна говорити скоріше про протиправне діяння, яке має ознаки злочину.

2) Якщо особа, яка вчинила злочин, є неплатоспроможною. Суб\’єктом злочину відповідно до КК України може бути тільки фізична особа. Термін \”неплатоспроможність\” в українському законодавстві застосовується до:

а) суб\’єктів підприємницької діяльності (ст. 1 Закону України \”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом\” визначає неплатоспроможність як неспроможність суб\’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов\’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов\’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов\’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов\’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов\’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності);

б) учасників платіжної системи (відповідно до п. 1.20 Закону України \”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні\” неплатоспроможністю є нездатність учасника платіжної системи в строк, встановлений договором або визначений законодавством України, в повному обсязі виконати свої зобов\’язання щодо переказу коштів. При цьому поняття учасник платіжної системи надається п. 1.43 цього Закону).

Отже поняття неплатоспроможність відносно фізичної особи, яка не є підприємцем або учасником платіжної системи, законодавство не містить. Тому зазначену норму коментованої статті на сьогодні можна застосовувати тільки при використанні терміна \”неплатоспроможність\” за аналогією.

3) Якщо шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю фізичної особи. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи не підлягає відшкодуванню державою.

Частина 2 коментованої статті відсилає до спеціального законодавства для визначення умов та порядку відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю фізичної особи внаслідок злочину. Але відповідного закону в Україні поки не прийнято.