Науково-практичний коментар до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб\’єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов\’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов\’язкові для нього так само, як вони були обов\’язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

 

Коментар:

1. У процесі розгляду господарсько-правового спору права або обов\’язки суб\’єктів спірних матеріальних правовідносин ще до завершення процесу внаслідок різних обставин можуть перейти до іншої особи, яка не є учасником даної конкретної справи. У цьому випадку відбувається процесуальне правонаступництво, тобто заміна однієї зі сторін процесу іншою особою — правонаступником.

Коментована стаття називає випадок процесуального правонаступництва через вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації.

Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб\’єкта права або обов\’язку у правовідношенні, коли новий суб\’єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов\’язки попередника. Отже, йдеться про універсальне або сингулярне правонаступництво у матеріальному праві.

Розподіл правонаступництва у матеріальному праві на універсальне та сингулярне пов\’язане з об\’єктом прав та обов\’язків, які переходять до правонаступника.

Універсальне правонаступництво, тобто перехід всіх правомочностей до іншої особи, має місце у тих випадках, коли перехід прав та обов\’язків однієї юридичної особи до іншої відбувається у порядку реорганізації, а між громадянами — у порядку спадкування.

Сингулярне правонаступництво має місце тоді, коли сторона своє право переуступає у конкретному матеріальному правовідношенні. Порівняльний аналіз положень ЦПК України та ГПК України дає можливість стверджувати, що у процесуальних правовідносинах має місце, головним чином, сингулярне правонаступництво, оскільки передаються або права, або обов\’язки (переуступка права вимоги, прийняття боргу іншої особи на себе, переведення боргу). Звідси випливає, що в коментованої статті йдеться також про сингулярне правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво відповідно до коментованої статті можливе на всіх стадіях господарського процесу.