Науково-практичний коментар до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

 

Коментар:

У коментованій статті закріплено головний елемент змагальності господарського процесу — кожна зацікавлена особа повинна довести ті факти, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач повинен довести факти, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову; відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Докази господарському суду подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо сторона не може подати господарському суду докази самостійно, суд сприяє зацікавленим особам в реалізації обов\’язку доказування шляхом витребування необхідних доказів. Крім того, у господарському процесі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, суд витребує необхідні докази самостійно (див. коментар до ст. 38 цього Кодексу).

У разі невиконання сторонами обов\’язку доказування господарський суд може розглянути справу за наявними в ній матеріалами

(ст. 75 цього Кодексу). У цьому випадку судове рішення ґрунтуватиметься переважно на доказах, що підтверджують обставини, на які посилаються інші зацікавлені особи і, вірогідно, не задовольнятиме інтереси особи, що не виконує обов\’язок доказування.