Науково-практичний коментар до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України

 

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов\’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України \”Про виконавче провадження\”.

 

Коментар:

Відповідно до ч. 1 коментованої статті рішення, ухвали, постанови господарського суду є обов\’язковими для виконання з моменту набуття ними законної сили. Законна сила судового рішення означає набуття ним властивостей акта правосуддя, спрямованого на виконання завдань господарського судочинства, захист прав і охоронюваних законом інте­ресів громадян і організацій, на зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян, посадових і службових осіб в дусі неухильного виконання Конституції, законів України. Властивість судового рішення, що набрало законної сили, виявляється у правових наслідках, які воно викликає. Насамперед, з набранням законної сили рішення стає ефек­тивним — набуває властивості викликати певні результати. Результатив­ність його ґрунтується на авторитетності і загальнообов\’язковості.

Примусове виконання судових рішень, ухвал, постанов госпо­дарського суду, що набрали законної сили, здійснюється у порядку, встановленому Законом України \”Про виконавче провадження\”.

Відповідно до ст. 2 Закону України \”Про виконавче провадження\” примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України \”Про державну виконавчу службу\” примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Депар­таменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи у порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. За наказом Департаменту державної виконавчої служби або державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені Законом, у вико­навчому провадженні для начальників державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

Відповідно до ст. 9 Закону України \”Про виконавче провадження\” у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, устано­вами банків, кредитно-фінансовими установами, які не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які викону­ють рішення про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Рішення вказаних органів відповідно до Закону можуть виконуватися також іншими органами, установами, органі­заціями, посадовими особами та громадянами.

Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліко­вуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.