Науково-практичний коментар до ст. 46 Господарського кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 46 Господарського кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 46 Господарського кодексу України

Стаття 46. Право найму працівників і соціальні гарантії щодо використання їх праці
 
1. Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов\’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.
Коментар:
Відповідно до діючого законодавства України підприємці мають право здійснювати підприємницьку діяльності самостійно або із залученням найманої праці. Так, коментованою статтею передбачається, що відносини підприємця з найманими працівниками оформлюються відповідними договорами на використання їх праці. У такому випадку на ці відносини поширюються вимоги трудового законодавства України.
 
Зокрема, підприємець зобов\’язаний забезпечити працівників належними та безпечними умовами праці, оплату праці не нижче від визначеної законом, своєчасну її виплату тощо.
 
Крім того, підприємець, який виступає як роботодавець, зобов\’язаний сплачувати за кожного працівника внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Фонду обов\’язкового соціального страхування з тимчасової втрати безробіття та до інших фондів, що передбачені законодавством.
 
Отже, підприємець має право здійснювати підприємницьку діяльність як особисто, так і з залу­ченням найманої праці. В останньому випадку він зобов\’язаний додержуватись чинного зако­нодавства, що регулює трудові відносини, забезпечувати належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижче встановленої законом (Верховна Рада України періодично встановлює мінімальний розмір заробітної плати, нижче якої підприємець не має права сплачувати вина­городу за працю найманим працівникам). Підприємець повинен сплачувати за найманих пра­цівників внески до Пенсійного фонду України, до Фонду соціального страхування з тимчасо­вої втрати працездатності, до Фонду обов\’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробницт­ві і професійних захворювань. У разі отримання працівником професійного захворювання або втрати частини працездатності підприємець зобов\’язаний у відповідності з чинним зако­нодавством України відшкодовувати такому працівнику процент втрати працездатності.