Науково-практичний коментар до ст. 50 Господарського кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 50 Господарського кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 50 Господарського кодексу України

Стаття 50. Діяльність іноземних підприємців в Україні
1. Особливості здійснення підприємницької діяльності на території України, на її кон­тинентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні іноземними юридич­ними особами, громадянами визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
2. У разі якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов\’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила щодо підприємництва, ніж ті, що передбачено законодавством України, застосовуються правила міжнародного догово­ру. Правила міжнародних договорів України, чинних на момент прийняття Конституції України, застосовуються відповідно до Конституції України в порядку, визначеному ци­ми міжнародними договорами.
 
Коментар: 
1. Іноземні юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зо­ні, користуються такими самими правами і несуть такі самі обов\’язки, що й громадяни Украї­ни, якщо інше не випливає з Конституції України, інших законодавчих актів. Коментований Кодекс містить спеціальну главу 38 «Іноземні інвестиції», яка визначає суб\’єктів інвестицій­ної діяльності в Україні, види, форми, правовий режим іноземних інвестицій, гарантії їх здійснення. Як і в інших державах, що мають зацікавленість у залученні іноземних інвести­цій, в Україні діє спеціальне законодавство, яке регулює іноземні інвестиції. Відносини, по­в\’язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються Законом України «Про режим іно­земного інвестування». Поряд з тим, норми, які стосуються іноземних інвестицій, містяться також у податковому, земельному та інших галузях законодавства. Специфіка опо­даткування іноземних учасників угод про сумісну діяльність визначена в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції від 22 травня 1997 р.).
Чинне законодавство України встановлює щодо іноземних інвесторів національний ре­жим валютного регулювання, сплати податків та зборів. Виняток передбачено для окремих суб\’єктів, які реалізують інвестиційні проекти у відповідності з державними програмами розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери на територіях, на яких установ­лено пільговий режим.
2. Господарська діяльність суб\’єктів іноземного інвестування в Україні безпосередньо ре­гулюється як нормами внутрішнього законодавства, так і нормами міжнародних договорів. До міжнародних договорів належать такі, які ратифіковані Верховною Радою України, уго­ди, затверджені, прийняті або приєднання до яких здійснено на основі рішення Верховної Ради України. Україна є учасником більш як сорока двосторонніх угод про заохочення та взаємний захист інвестицій, які знаходяться на різних стадіях процесу їх укладання. Основ­ними положеннями угод про заохочення та взаємний захист інвестицій є: умови сприяння та захисту іноземних інвестицій; умови надання іноземним інвестиціям національного режиму найбільшого сприяння; порядок компенсації збитків іноземним інвесторам, умови екс­пропріації, порядок вирішення спорів тощо. Ці угоди можуть містити ряд положень, відмін­них від положень національного законодавства. Частина 2 даної статті містить положення, згідно з яким приписи чинних міжнародних угод, згоду на обов\’язковість яких надано Вер­ховною Радою України, якими встановлено правила інші, ніж ті, що передбачені законода­вством України, є безумовно обов\’язковими для застосування.
Міжнародні угоди України, які були прийняті до моменту введення в дію Конституції України, повинні застосовуватися з обов\’язковим урахуванням положень Конституції.
 
Отже, законодавством України дозволяється здійснення підприємницької діяльності на території України, в тому числі на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні, іноземними юридичними особами або громадянами. Зокрема, таке право передбачено Конституцією України, Законом України \”Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства\”, коментованим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. За загальним правилом, на цих осіб поширюється режим національного законодавства України щодо здійснення підприємницької діяльності. Проте, безумовно діяльність таких суб\’єктів регулюється і нормами спеціального законодавства. Наприклад, ст. 117 Кодексу визначаються особливості створення та діяльності на території України іноземних підприємств.
У частині 2 коментованої статті дублюється норма ст. 9 Конституції, якою передбачається, що чинні міжнародні договори, згода на обов\’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, якщо положення міжнародного договору, згоду на обов\’язковість якого надано Верховною Радою України, містять положення, відмінні від положень національного законодавства України стосовно здійснення підприємницької діяльності, застосовуються правила міжнародного договору. Виключення з цього правила становлять міжнародні договори України, які вступили в законну силу до моменту прийняття Конституції України. Вони застосовуються відповідно до Конституції України в порядку, визначеному цими міжнародними договорами.