Науково-практичний коментар до ст. 66 Господарського кодексу України

 

1. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

2. Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

майно, придбане в інших суб\’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

інші джерела, не заборонені законодавством України.

3. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об\’єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

4. Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України.

5. Володіння і користування природними ресурсами підприємство здійснює в установленому законодавством порядку за плату, а у випадках, передбачених законом, на пільгових умовах.

6. Підприємство випускає, реалізує та придбаває цінні папери відповідно до законодавства України.

7. Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Коментар:

1. Майно підприємства поділяється на виробничі й невиробничі фонди. Також до складу майна входять інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Згідно з п. 8.1.4 Закону України \”Про оподаткування\” під терміном \”невиробничі фонди\” слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України N 3357/11/15-2116 від 03.04.98 р. \”Щодо роз\’яснення з питань застосування Закону України \”Про оподаткування прибутку підприємств\” невиробничі фонди – це капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.

Згідно з ч. 2 ст. 139 ГК залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. У ст. 139 дається визначення цих термінів. Більш детально про баланс підприємства див. коментар до ч. 4 ст. 62 ГК.

2. Частина 2 ст. 66 визначає, що джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб\’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України. Частина 1 ст. 140 ГК серед джерел формування майна суб\’єктів господарювання містить ще безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян.

3. Відповідно до ГК цілісний майновий комплекс підприємства є нерухомістю і може бути об\’єктом купівлі-продажу та інших угод на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

Звернемо увагу, що визначення цілісного майнового комплексу схоже з визначенням підприємства в ЦК (детальніше про поняття \”підприємство\” в ЦК див. коментар до п. 4 ст. 62 ГК).

Більш розширене поняття цілісного майнового комплексу міститься в ч. 1 ст. 4 Закону України \”Про оренду державного та комунального майна\”. Тут під цілісним майновим комплексом розуміється господарський об\’єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. Уточнюється поняття цілісного майнового комплексу в п. 3 постанови КМУ від 10.09.2003 р. N 1440 \”Про затвердження Національного стандарту N 1 \”Загальні засади оцінки майна і майнових прав\”, згідно з яким це об\’єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об\’єкти з подальшим складенням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб\’єкти господарської діяльності.

4. Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України. Зокрема, реалізація майнових прав усіх підприємств здійснюється у відповідності з розд. 3 ГК \”Майнова основа господарювання\”, книги 3 ЦК \”Право власності та інші речові права\”.

Зауважимо, що реалізація майнових прав підприємства залежить від його організаційно-правової форми та від порядку, встановленого законами та установчими документами. Зрозуміло, що реалізація майна державного, комунального, колективного та комунального підприємства буде суттєво відрізнятися.

5. Законодавством України дозволено підприємствам володіти і користуватися природними ресурсами. Цей дозвіл підприємство здійснює в установленому законодавством порядку за плату, а у випадках, передбачених законом, на пільгових умовах. Використання природних ресурсів суб\’єктами господарювання регулюється гл. 15 ГК.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об\’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об\’єктами права власності народу відповідно до закону. Також ч. 1 ст. 324 ЦК визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об\’єктами права власності Українського народу.

6. Підприємство випускає, реалізує та придбаває цінні папери відповідно до законодавства України. Основним Законом України, що регулює правовий режим цінних паперів, є Закон України \”Про цінні папери та фондовий ринок\”. Також гл. 17 ГК та гл. 14 ЦК регулюють загальний порядок обігу цінних паперів.

7. Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.