Науково-практичний коментар до ст. 153 Господарського кодексу України

 

1. Суб\’єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов\’язаний:

використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності;

ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності;

здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання;

своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів;

здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів;

відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

2. Законом можуть бути визначені й інші обов\’язки суб\’єкта господарювання щодо використання природних ресурсів у господарській діяльності.

Коментар:

1. Вимога використовувати природні ресурси згідно з цільовим призначенням полягає в можливості, відповідно до законодавства, використовувати природний ресурс та/або його частину лише за цільовим призначенням, для якого він був переданий у власність чи наданий у користування, і в недопустимості його використання за іншим цільовим призначенням.

Акти природоресурсного законодавства поділяють природні ресурси на категорії та визначають особливості режиму використання кожної з таких категорій, що впливає на цільовий характер природокористування конкретних суб\’єктів. Зокрема, відповідно до ст. 19 ЗК України землі поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв\’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання в користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об\’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

2. Наведений у даній статті перелік обов\’язків суб\’єктів господарювання щодо використання природних ресурсів не є вичерпним.

По-перше, Закон України \”Про охорону навколишнього природного середовища\” (ст. 12) передбачає, що громадяни України зобов\’язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб\’єктів;

г) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов\’язані виконувати й інші обов\’язки в галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України.

По-друге, ст. 40 Закону України \”Про охорону навколишнього природного середовища\” визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов\’язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров\’я населення;

д) збереження територій та об\’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов\’язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов\’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Користувачі надр зобов\’язані: а) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; б) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; в) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; г) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; ґ) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України (ст. 24 Кодексу України про надра).

Водокористувачі зобов\’язані: а) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; б) використовувати воду (водні об\’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; в) дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; г) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об\’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з території; ґ) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об\’єктам та об\’єктам навколишнього природного середовища; д) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди, технічні пристрої та ін. (ст. 44 Водного кодексу України).

Постійні лісокористувачі зобов\’язані: а) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; б) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; в) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; г) вести первинний облік лісів; ґ) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель та ін. (ст. 19 Лісового кодексу України). Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов\’язані: а) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; б) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; в) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; г) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об\’єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; ґ) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; д) не порушувати прав інших лісокористувачів (ст. 20 Лісового кодексу України). Тимчасові лісокористувачі на умовах короткострокового користування зобов\’язані: а) здійснювати використання лісових ресурсів за встановленими правилами і нормами; б) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту та відтворення лісів, охорони типових та унікальних природних комплексів і об\’єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу; в) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; г) не порушувати прав інших лісокористувачів.