Науково-практичний коментар до ст. 269 Господарського кодексу України

1. Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред\’явлення постачальникові претензій у зв\’язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

2. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами.

3. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, – з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.

4. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару.

5. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

6. Постачальник (виробник) зобов\’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

7. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

8. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред\’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Коментар:

1. Стаття 269 ГК України регламентує відносини, що пов\’язані з гарантуванням постачальником якості поставлених товарів та пред\’явленням претензії у зв\’язку з недоліками поставлених товарів. Під гарантією якості товару, а саме так звучить перша половина назви коментованої статті, слід розуміти зобов\’язання продавця підтримувати у товарі належну якість протягом гарантійного строку, а при її зниженні – усунути недоліки поставленого товару, виявлені під час дії гарантії.

Під недоліками товарів варто розуміти будь-яку невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або іншим вимогам, що пред\’являються до неї.

Недоліки поставлених товарів можуть бути виявлені покупцем безпосередньо під час приймання товарів або в у процесі використання таких товарів. Зазвичай виявлення недоліків поставлених товарів здійснюється у процесі приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. N П-7. Приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється на складі одержувача: при іногородньому постачанні – не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується, – не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції чи постачальником при вивезенні продукції одержувачем; при одноміському постачанні – не пізніше 10 днів, а продукції, що швидко псується, – 24 годин після надходження продукції на склад одержувача. Перевірка якості і комплектності продукції, що надійшла в тарі, провадиться при розкритті тари, але не пізніше зазначених вище термінів, якщо інші терміни не передбачені в договорі. При виявленні невідповідності якості продукції вимогам чинного законодавства та умовам договору покупець призупиняє подальше приймання товарів і складає акт, в якому зазначається характер виявлених недоліків.

Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців із дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов\’язковими для сторін правилами. Прихованими визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для цього виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, перевірки використання і збереження продукції.

Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, тобто на підставі вищевказаної Інструкції, і пред\’явлення постачальникові претензій у зв\’язку з недоліками поставлених товарів визначає ГК України та інші нормативно-правові акти.

2. За загальним правилом, товар, який постачальник поставляє покупцеві, має відповідати вимогам щодо якості в момент його передання покупцеві. Такий висновок випливає із ст. 675 ЦК України. Однак частиною 2 коментованої статті визначено, що стандартами, технічними умовами або самими сторонами у договорі щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку їх недоліків (гарантійні строки). З указаного можна зробити висновок, що законодавець у ГК України гарантійний строк розуміє як строк, протягом якого покупець може в установленому законом порядку виявляти недоліки поставлених товарів. ЦК України більш широко трактує дане поняття, визначаючи його в уже згадуваній ст. 675 як строк, встановлений законом чи договором, протягом якого продавець гарантує якість товару.

Сторони також можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами.

Як випливає з подальших частин коментованої статті, гарантійний строк товару є трьох видів: гарантійний строк експлуатації, гарантійний строку придатності та гарантійний строк зберігання.

3. Частина 3 коментованої статті присвячена такому гарантійному строку, як строк експлуатації. Це термін, протягом якого гарантується використання товару, в тому числі комплектуючих виробів, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого постачальник (виконавець) виконує гарантійні зобов\’язання. З урахуванням вказаного, коментована норма визначає, що обчислюється гарантійний строк експлуатації товару від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, – з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.

4. Відповідно до ч. 4 ст. 269 ГК України, яка визначає два види гарантійних строків – гарантійний строк придатності та зберігання товарів, вони обчислюється від дня виготовлення товару. Слід заважити, що строк придатності, окремо від гарантійного строку, визначено у ст. 677 ЦК України. Це встановлений законом або іншими нормативно-правовими актами строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням.

Для окремих видів товару строк придатності визначається дещо відмінно від вимог ЦК України. Так, згідно з ст. 2 Закону України \”Про лікарські засоби\”, термін придатності лікарських засобів – це час, протягом якого лікарський засіб не втрачає своєї якості за умови зберігання відповідно до вимог нормативно-технічної документації. Для харчових продуктів поняття строку придатності визначено в Законі України \”Про безпечність та якість харчових продуктів\” як проміжок часу, який визначено виробником харчового продукту і протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов\’язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.

Постачальник зобов\’язаний поставити покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку. Варто зауважити, що строк придатності завжди повинен бути розташований на етикетці або ж додаватися до документації, що супроводжує товар.

Гарантійний строк зберігання – це термін, протягом якого споживчі властивості товару не повинні погіршуватися за умови дотримання вимог нормативних документів.

5. Коментована стаття в ч. 6 передбачає правило, згідно з яким постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Це означає, що гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб. Положення вказаної частини ст. 269 ГК України має диспозитивний характер. У договорі на розсуд сторін можуть бути встановлені інші положення про обрахування гарантійного строку на комплектуючі вироби і складові частини. Зокрема, сторони можуть визначити менший гарантійний строк для комплектуючих виробів порівняно з основним виробом.

6. Обов\’язок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, в силу ч. 6 ст. 269 ГК України покладаються на постачальника (виробника), який здійснює їх за свій рахунок. У постачальника є й інша, передбачена цією ж частиною коментованої статті, можливість належним чином виконати умови договору щодо якості поставленого товару. Мова йде про заміну товару.

Постачальник може звільнитися від вчинення дій щодо усунення недоліків виробу чи його заміни, якщо доведе, що дефекти товару виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, має наслідком продовження цього строку на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. Майже ідентичне положення існує і в ч. 2 ст. 676 ЦК України: гарантійний строк продовжується на термін, протягом якого товар не міг використовуватися у зв\’язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця

7. Окрім обов\’язку усунути недоліки товару або замінити його постачальник (виготовлювач) на вимогу покупця (одержувача) зобов\’язаний сплатити також штрафні санкції. Коментована частина є відсилочною, а тому штраф у розмірі двадцяти відсотків від вартості неякісних (некомплектних) товарів передбачений у ст. 231 ГК України. Слід зауважити, що це – загальне правило, оскільки інший розмір штрафу може визначатися як нормативними актами, так і сторонами в договорі. На це вказує не лише коментована стаття, але й ст. 231 ГК України.

8. Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Частиною 8 коментованої статті визначено, які позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред\’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. При цьому при обрахуванні строку позовної давності слід враховувати норми ст. 680, 681 ЦК України. Так, зокрема, якщо на товар встановлено гарантійний строк, позовна давність обчислюється від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).